Дмитро Соловйов
Модернізм Ужгороду – Незручна спадщина
Екскурсія – перформативний виклад
Резиденція Вибачте Номерів Немає
20 квітня, 2024, м.Ужгород

Текст автора:

Останні два місяці я провів в дослідженні архітектури Ужгороду другої половини ХХ століття – часу, коли Ужгород став частиною України. Тоді в усьому світі панував модернізм, і Ужгород мав два етапи будівництва в цьому стилі – чехословацький модернізм та український радянський.
Чехословацьку спадщину в Ужгороду поважають. Її люблять, їй присвячують дослідницькі проекти, про неї видають книги.
Чого не можна сказати про українську архітектуру радянського періоду. Багато українців її часто не розуміють, активно стигматизують та навіть відкидають як чужу. Повномасштабне вторгнення росії в Україну та систематичне нищення нашої спадщини мало б згуртувати українців навколо неї, але стався зворотній процес. Українську радянську спадщину ми затаврували як ворожу та почали активно руйнувати, фактично допомогаючи в цьому росіянам. І забуваючи, що цю архітектуру та мозаїки створювали українці, професійні архітектори та художники, які намагалися формувати комфортне та естетичне міське середовище. Натомість сучасна диктатура забудовників, для яких єдиною ціллю є прибуток, яка перетворює наші міста на суцільні гетто з газоблоку, мало кого бентежить.
Чи встигнемо ми прийняти та осмислити нашу незручну спадщину до того, як повністю її знищимо?

Резиденція ВНН продовжуючи приймати українських художників після повномасштабного російського вторгнення в Україну звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни. Виконуючи функцію резиденції, котра відбувається у бруталістичному, архітектурному готельному комплексі готелю Інтурист-Закарпаття, піднімає питання матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Збереження цінності критичної пам’яті історії. Пошук культурно-гуманістичного музею історії травматичних історично-культурних об’єктів.

Резиденцію Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Обласний будинок культури профспілок: Рельєф Петра Бідзілі, 1982. Мозаїка “Мирний труд”, автори: Аттіла Дунчак, Петро Фелдеші, Володимир Базан, 1982. Гобелен Терезіяї Чувалової, “Грай, трембіто, грай”, 1981. Рельєфний фриз балкону глядацького залу авторства Гаррі Чувалова. Кредит світлин Михайло Мельниченко

Будинок побуту. Барельєф “Символи праці” авторства Михайло Санич, Михайло Попович, Костянтин Лозовий, 1979. Кредит світлин Михайло Мельниченко

Закарпатський драматичний театр. Представлено триптих гобеленів “Сучасний театр” авторства Терезії Чувалової, 1987. Диптих декоративних композицій з дерева “Ритми Карпат” автораства Марія Іванчо та Мігаль Іванчо, 1987. Диптих декоративних композицій з дерева “Карпатська рапсодія” авторства Володимир Щур, 1987. Об’ємно-просторова композиція зі скла, автори: Андрій Бокотей, Ференц Ерфан, Микола Алмазов, 1987. Дерев’яна скульптура “В сім’ї єдиній”, автор Василь Свида, 1982. Автори архітектури та інтерʼєрів, художнього оформлення та декорацій приміщення Закарпатського обласного Драмтеатру: Томчані(?), Казимір Медвецький та Калман Штихлайтнер (разом з Корчі Валі: візуальна презентація, фотодокументація та макет) Кредит світлин Михайло Мельниченко

Дитяча бібліотека “Казка”. Представлено 6 мозаїчних панно “Казки Закарпаття” авторка Терезія Чувалова, 1984. Кредит світлин Марина Малютіна

Палац ПАДІЮН. Декоративні люстри, виконання: Андрій Бокотей(?), Ференц Ерфан, Микола Алмазов, 1986. Вітражі, виконання: Кузнєцов, 1986. Настінний розпис виконання: Надія Кирилова, Петро Гулин, 1986. Автори проектування інтерʼєрів ПаДіЮн (в минулому – палац піонерів) дизайн та художнє оформлення: Калман Штихлайтнер та Павло Керестей, (проекти декоративного освітлювання, розпису, вітражів, тощо, включно. Кредит світлин Михайло Мельниченко

Запис екскурсії, перформативного викладу Дмитра Соловйова “Модернізм Ужгороду – Незручна спадщина”. У викладі Дмитро Соловйов представив своє дослідження модернізму Ужгороду другої половини ХХ століття. Кредит відео Петро Ряска