ФЕСТИВАЛЬ АРХІТЕКТУРНИХ НАГИХ ФОРМ

ФЕСТИВАЛЬ НАГИХ ФОРМ
ВИБАЧТЕ НОМЕРІВ НЕМАЄ
FNAF – SNRA, 8-11 липня, 2026 року, Ужгород
Куратори: Lenka Klodova, Петро Ряска

Учасники:
DARINA ALSTER
MICHAL DURDA
MATYÁŠ DYNKA
JURAJ HAJNAL
АНДРІЙ ГЕЛИТОВИЧ
LENKA KLODOVÁ
KAČA OLIVOVÁ
MILA PETRIV
KASHA POTROHOSH
KAROLÍNA RAIMUND
ПЕТРО РЯСКА
НАТАЛІЯ ШЕВЧЕНКО
SARA WOLLASCH

Фестиваль Нагих Форм спільно з Вибачте Номерів Немає представляють чесько-український “Фестиваль архітектурних нагих форм” котрий поєдує маніфести нагих тіл, як перформера так і тіла архітектурного. Завдяки мистецтву та зокрема мистецтву перформансу і його сталої наготи, проект звертає увагу на захист архітектурної культурної спадщини, особливо під час російсько-української війни коли в Україні зникають міста в результаті російських бомбардувань та не тільки. Місце де проходитиме фестиваль перформансу є локація резиденції ВНН в діючому готельному комплексі Інтурист-Закарпаття, котрий поєднує архітектурний феномен, соціальний контекст, культурний зріз та історичний наратив. Зокрема будівля готелю це монументальна 15-ти поверхова архітектурна форма бруталізму збудована в у 1979 році.

Сталість оголеності означає зміцнення стійкості та внутрішньої художньої сили, що призводить до незалежності від несприятливих умов, будь то кліматичних, фінансових чи політичних. Фестиваль оголених форм прагне сталого розвитку. Він має на меті підтримувати усвідомлення важливості збереження оголеності в мистецтві, через котрі підтримуються універсальні цінності, такі як толерантність, відкритість, чесність та солідарність. Якщо ми підтримуватимемо ці цінності в мистецтві, ми зробимо художню творчість, що включає оголеність, сталою для творців будь-якого віку, усіх форм вираження та всіх типів статури. FNAF прагне бути сталою як незалежна платформа. Він хоче, щоб суспільство залишалося відкритим до оголених форм мистецтва та розуміло їх як важливі для власної сталості на шляху до більшої людяності.

Кредит світлини у постері: Lucie Bricco, performance, FNAF Prague 2025, photo Karolína Raimund.

Резиденція Вибачте Номерів Немає у партнерстві із Закарпатською Академією мистецтв та Закарпатським музеєм народної архітектури та побуту.
Проєкт Спільнота Спільнот.
СТВОРІННЯ ГРУПА – ВУЖ МІСТО
15:00, 26 червня – 9 липня, 2026, Закарпатський музей народної архітектури та побуту, Скансен.

Раді представити виставку нової генерації Створіння групи “Вуж місто” в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту. Де буде показано зоо-антропологічний та соціальний образ казкових мешканців міста Ужгород. Зокрема в проєкті розглядається відноснісність існування явищ та спроба поглянути на нас очима тваринного світу. В цілому чи може тварина існувати одночасно з домінуючим антропоцентричним світом та його захопленням природи, або що та хто залишиться після ери людини.
«Вони просто стали вужами коли раптом щось трапилось та змінило їх, існуючи якийсь час навіть не знали що вже не ті що були. Відбувається інший процес. Не можуть пригадати з чого розпочали, в спробі адаптуватись їх пам`ять розмилась і повернула кудись, де вже були».

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Програму резиденції ВНН, проєкт “Спільнота спільнот” та участь Створіння групи реалізовано завдяки грантовій підтримці від Шведського інституту в рамках програми співробітництва з Україною.

Резиденція Вибачте Номерів Немає
АНТОНІН БРІНДА – BIG CITY LIFE
18:00, 23 квітня, 2026 р., Дабл Рум, готелю Інтурист-Закарпаття,

Радо запрошуємо на художню презентацію та дискусію Антоніна Брінди «Життя у великому місті». Художник представить приклади своїх попередніх перформансів, присвячених міському простору та політичній географії, реалізованих в Україні та за її межами. Він розповість про дослідження, проведені під час поточної резиденції в ВНН, зокрема про нічний проект «Нічне життя: Ужгород». Після презентації відбудеться відкрита дискусія. Чекаємо на вас на 11-му поверсі!

Антонін Брінда — чеський перформер та концептуаліст, який мешкає в Європі. Він закінчив різні програми з мистецтва та теорії мистецтва в Чеській Республіці та інших країнах. Брінда працює переважно з перформансом та сайт-специфічним урбаністичним мистецтвом, досліджуючи теми глобальної мобільності, урбанізму та транспортної інфраструктури. Щоб збалансувати ці серйозні теми, він також створює перформанси, які є більш особистими та гумористичними. Окрім власної художньої практики, Брінда активно займається організацією та кураторством заходів та фестивалів перформансу. Він хотів би знати: «Як полюбити місто».

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Кредити у постері: Antonin Brinda, Sitting Around Cairo, 5.2025, Cairo, EG; photo credit: Kristýna Pánková.

Резиденція Вибачте Номерів Немає
АНТОНІН БРІНДА
Nightlife: Uzhhorod
В ніч з 19 на 20 квітня, 2026 року

“Закарпатська область в Україні — єдиний регіон країни, де наразі не діє комендантська година. В інших регіонах України заборонено перебувати на вулиці вночі (конкретні часові рамки різняться залежно від регіону). У відповідь на цю відносну свободу Закарпаття художник Антонін Брінда з Чехії, який наразі перебуває у резиденції SNRA, реалізує свій перформанс-дослідження «Нічне життя: Ужгород».

Художник проведе одну ніч (від заходу до сходу сонця) у публічному просторі Ужгорода. Мета проєкту проста: насолодитися можливістю перебувати на вулиці всю ніч і спостерігати за містом та його мінливим ритмом. Протягом ночі художник щогодини публікуватиме в інтернеті одну випадкову фотографію з акції. Фотографії будуть абстрактними, щоб не розкривати жодної критичної інфраструктури”.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити АНТОНІНА БРІНДУ, учасника резиденції в квітні, 2026 року.

Антонін Брінда — чеський перформер та концептуаліст, який мешкає в Європі. Він закінчив різні програми з мистецтва та теорії мистецтва в Чеській Республіці та інших країнах. Брінда працює переважно з перформансом та сайт-специфічним урбаністичним мистецтвом, досліджуючи теми глобальної мобільності, урбанізму та транспортної інфраструктури. Щоб збалансувати ці серйозні теми, він також створює перформанси, які є більш особистими та гумористичними. Окрім власної художньої практики, Брінда активно займається організацією та кураторством заходів та фестивалів перформансу. Він хотів би знати: «Як полюбити місто».

«Я захоплююся розлогими міськими середовищами, периферіями в різних сенсах цього слова та «кочовим» способом життя. Мій мобільний спосіб життя ненадійний, але добровільний. Усвідомлюючи свої привілеї як білого чоловіка та власника паспорта ЄС, я прагну вийти за межі звичайного туризму та критично осмислювати питання, пов’язані з міжнародною мобільністю та політичною географією, через своє мистецтво. Завжди, коли це можливо, я виходжу за межі «Фортеці Європа», щоб навчатися, висловлювати повагу та спілкуватися з людьми та країнами, котрі західні парадигми описують як «країни, що розвиваються». Я перформер та концептуальний художник. Мої місця проведення включають вулиці, дитячі майданчики, парки, автомагістралі, торгові центри, річки, житлові масиви, супермаркети, автобуси, поїзди, ліси, поля, квартири, мости, пішохідні переходи, церкви, монастирі, станції метро, ​​сходи, човни, а також художні галереї. Основними інструментами моїх мінімалістичних творів мистецтва є моє тіло та конкретні місця, де відбуваються дії. Перформанси можуть тривати від кількох хвилин до багатьох годин і бути майже непомітними або дуже експресивними. Через своє мистецтво я досліджую роль особистості в глобалізованому, мобільному світі та владні структури, які формують наше повсякденне життя та рухи. Моя пристрасть до перформансу є як практичною, так і теоретичною. Я активний на сцені як куратор та фасилітатор, читаю лекції та семінари, організовую дискусії, сприяю розвитку мереж серед культурних працівників та допомагаю популяризувати перформанс серед широкої публіки».

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Кредит світлини у постері: Adéla Vosičková

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Ксенія Платанова – ЩЕ ОДИН ДЕНЬ
18:00, 14 лютого, 2026 року, Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття.

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити персональну виставку Ксенії Платанової “Ще один день”. Ксенія Палатанова художниця родом із Запоріжжя після повномасштабного вторгнення мешкає в Ужгороді.

Слово від авторки:
“З дитинства мені потрібні були особливі ляльки з власними характерами. Створюючи їх, я звільнялася від травматичного досвіду. Персонажі, об’єкти, антропоморфні маски та портрети створені з того, що я знаходила поруч. Папір, текстиль, глина, пластик, продукти харчування – змішані техніки і змішані почуття. Все, що я роблю, є реакцією на події, які відбувалися, або відбуваються. Це найефективніша терапія для мене. Я не маю художньої освіти і мені потрібно було звикати до того, що мене називають художницею, або навіть скульпторкою. Вважаю відверту розмову справжнім подарунком, а спільну працю – особливими стосунками”.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною, розвитком художньо-культурних інституцій.

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Галерея Коридор
ФІЛІП МАРКЮС, МИХАЙЛО ЗАВАЛЬНИЙ – ДВА СЕРПНІ
16:00, 20 грудня, 2025 року, галерея Коридор, вул.Степана Добоша, 7а, м.Ужгород.

Текст авторів:
Коротка історія проєкту «Два Серпні»:
Двоє художників Філіп Маркюс і Михайло Завальний зустрічаються в Парижі, незадовго до від’їзду Філіпа на резиденцію “Sorry No Rooms Available” в Україні. Вони вирішують придбати два одноразові плівкові фотоапарати й фотографувати паралельно протягом усього періоду резиденції: один — у Парижі, інший — в Ужгороді (місті на заході України). Оскільки вони не можуть обмінюватись зображеннями, вони вирішують надсилати один одному щодня короткі вірші, на які кожен у свою чергу шукає сюжет для фото в тих умовах де він знаходиться.
Мета проєкту — створити книгу і виставку, в якій зображення та вірші взаємодіють у ненаративний спосіб. Дві паралельні, але такі різні реальності. Автори, знаходячись одночасно в дуже різних контекстах, намагаються спілкуватися через художні медіуми: фото і поезію.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною, розвитком художньо-культурних інституцій. Програму резиденції ВНН та участь Philippe Marcus реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts).

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Спільнота Спільнот
НАТАЛІЯ ШЕВЧЕНКО – ЗАВТРА БУДЕ ХМАРНО З ПРОЯСНЕННЯМИ
18:00, 30 жовтня, 2025 року, Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття.

Текст авторки:
“Мій проєкт “Завтра буде хмарно з проясненнями” досліджує досвід відчуження, тиші та пошуку дому як стану присутності. Я звертаюся до моментів, коли звичне раптом здається чужим, а тиша відкриває нові способи сприйняття. Світло, простір і пауза — інструменти для роботи з пам’яттю та внутрішнім рухом. Я створюю ситуації, що ставлять глядача на межу між тілом і світлом, між втратою і спокоєм, запрошуючи відчути повернення до себе. Шлях у цій практиці — не напрямок, а спосіб залишатися в русі, приймаючи невизначеність. Рух стає формою довіри, а випадковість — орієнтиром там, де мапи більше не працюють. Проєкт торкається здатності бути в процесі, дозволяючи течії досвіду формувати нас”.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Програму резиденцію ВНН, проєкт “Спільнота спільнот” та участь Наталії Шевченко реалізовано завдяки грантовій підтримці від Шведського інституту в рамках програми співробітництва з Україною.

Вибачте Номерів Немає
ЕЛЕНА СУБАЧ – СВІТЛОВІ ХВИЛІ ТЕПЛИХ КОЛЬОРІВ ПОГЛИНАЮТЬСЯ ВОДОЮ ПЕРШИМИ
18:00, 30 жовтня – 30 листопада, 2025, Номер 1416, готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород.

Текст авторки:
В основі мого проєкту «Світлові хвилі теплих кольорів вода поглинає першими» — роздуми про світло, воду й кордон. Натхненням стала робота Анни Аткінс — британської натуралістки, фотографки, яка у XIX столітті створила першу у світі ілюстровану книгу за допомогою фотографії, і цими першими зображенням були відбитки водоростей.
Мій власний погляд звернувся до рослин, що ростуть на межі — між водою і сушею, на прикордонні. Якщо людське тіло складається на шістдесят п’ять відсотків з води, з чого складається тіло рослини, яка щодня торкається двох світів?
У техніці цианотипії світло стає інструментом пам’яті. На поверхні, покритій чутливим розчином заліза, сонячне проміння залишає відбиток — відбувається реакція, і папір забарвлюється у глибокий синій. Цей колір — слід хвилі, яку несе фотон, останній відблиск тепла перед тим, як воно розчиняється у воді. Кажуть, світло не проникає на всю глибину ріки, і не всі можуть дістатися іншого берега. Можливо, ця синява — пам’ять про спробу перейти межу, де закінчується видиме. У виставці поєднані створені вручну цианотипії та прямі фотографії місць, які я побачила під час резиденції «Вибачте вільних номерів немає».

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Елени Субач реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts).

Вибачте Номерів Немає
Barbara Le Béguec Friedman – ТІНЬ ПОКАЗУЄ НАМ ЗВІДКИ ПРИХОДИТЬ СВІТЛО
18:00, 9 жовтня, 2025, Дабл Рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород.

Резиденція Вибапчте Номерів Немає рада представити персональну виставку французької художниці Barbara Le Béguec Friedman “Тінь показує нам, звідки приходить світло”.

Текст авторки:
“Тінь показує нам, звідки приходить світло.
У цьому просторі, що складається з двох кубів, які утворюють єдину кімнату, інсталяція «Тінь показує нам, звідки приходить світло» ставить під сумнів поняття «точка зору».
Ця імерсивна робота запрошує глядача увійти в бульбашку, де час ніби зупинився. Місце, де відсутність коливається між слідом того, чого вже немає, і запрошенням до того, що могло б бути.
Куди нам дивитися?
Що нам бачити?”

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН, участь та виставку Barbara Le Béguec Friedman реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Закарпатська Академія Мистецтв
Спільнота Спільнот
Створіння Група – РОЗМОВА СТВОРІННЯ
18:00, 03 жовтня, 2025 року, Дабл Рум, готелю Інтурист-Закарпаття,

СТВОРІННЯ ГРУПА – Федяєва Марія-Габріелла, Пелішенко Маша, Бойків Віталіна та Заприлюк Світлана є нової генерації мистецька група, котра була утворена 2023 року на Закарпатті в місті Ужгород де учасниці проживають і працюють. Практикує група живопис, графіку, інсталяцію, медіа мистецтво (нові медіа), перформанс. Обʼєднує учасниць спільне бажання до висловлення свого, особистого. Група розвиває індивідуальні та соціальні теми, цікавиться та працює з темами ідентичності, людини в соціумі, відносин міжсоціальних, міжгендерних та не тільки. Піднімає група також урбаністичні проблеми зокрема у перформансі “Перекриття річки Уж” (2024 р, р.Уж, м.Ужгород) учасниці критично виступили проти нелегальної забудови міста Ужгород та руйнування пам’яток архітектури забудовниками.
В своїй першій виставці «Маруда» (Ред Бар Яма, готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород) група показала власні історії учасниць як виокремлені “наративні об’єкти”, проблеми про які вони хотіли говорити, всі порушені питання, переживання кожної, дослідження себе: війна, дитинство, спогади, травми, переживання та становлення.
Федяєва Марія-Габріелла, Пелішенко Маша, Бойків Віталіна та Заприлюк Світлана входять також до складу формації “Неможливо повторити” (нові медіа) та Фотінус студії, на теперішній час навчаються в Закарпатській художній академії.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Участь СТВОРІННЯ ГРУПИ є у рамах співпраці із Закарпатською Художньою Академією

Програму резиденцію ВНН, проєкт Спільнота Спільнот, участь СТВОРІННЯ ГРУПИ реалізовано завдяки грантовій підтримці від Шведського інституту в рамках програми співробітництва з Україною.

Вибачте Номерів Немає
Barbara Le Béguec Friedman – IN-BETWEEN
Художня розмова
18:00, 1 жовтня, 2025 в Конференц залі готелю Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород.

Barbara Le Béguec Friedman (1982 р.н.) – художниця, що мешкає у Перпіньяні, Франція. Барбара практикує візуальне мистецтво та мистецтво перформансу. У 2005 році почала досліджувати діалог між внутрішнім і зовнішнім ландшафтом за допомогою таких засобів, як малюнок, відео, звук, інсталяція та фотографія. З 2010 по 2017 рік вона зосередила свої дослідження на конфронтації з інакшістю. Її роботи ставлять під сумнів ідею навішування ярликів та непроникність рамок, в яких ми намагаємося розвиватися. Поняття парадоксу глибоко присутнє в її роботах через такі ідеї, як: ніщо не існує без своєї протилежності, відсутність є формою присутності або кожна межа є також місцем зустрічі… Ідеї, які вона часто використовує як спосіб поставити під сумнів, ще раз кинути виклик тому, що здається єдиною фіксованою реальністю.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Barbara Le Béguec Friedman реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Кредити світлини у постері: Barbara Le Béguec Friedman, перформанс “Пам’ять нашого тіла”, Прага, 2023, Кредити світлини: Pascale Ciapp.

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Спільнота Спільнот
Наталія Шевченко – Відеоархів Плівка ‘98
18:00, 25 вересня, 2025 року, Дабл Рум, готелю Інтурист-Закарпаття,

Презентуючи невідоме архівне відео у своїй художній розмові Наталія Шевченко звертає увагу на занехані архівні відеозаписи котрі зокрема можуть документально відображати культурну атмосферу певного часу, репрезентувати, як мистецтво та художники взаємодіяли з суспільством, інституціями, політикою та іншими культурними явищами. На рідкісному відео Олександра Собова з групової виставки “Музей і сучасне мистецтво”, куратор Володимир Дегтярьов за ініціативи групи Поптранс 1998 року в художньому музеї ім.Й.Бокшая випадково зафіксовано перформанс художниці Наталії Шевченко. Відеозапис як один із засобів візуальної документації дозволяє зберегти й у певний спосіб передати фіксацію перформансу, як твору мистецтва що за своєю природою діє у певному проміжку часу.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Програму резиденції ВНН, проєкт “Спільнота Спільнот” та участь Наталії Шевченко реалізовано завдяки грантовій підтримці від Шведського інституту в рамках програми співробітництва з Україною.

Зображення у постері: Наташа Шевченко, “Клобук”, документація перформансу, кадр з відео О.Сабов, надано П.Ковачем. На зображенні зліва на право: П.Бедзір, Н.Шевченко, И.Семан; на задньому плані посередині – В.Терентьєв (Брек). З виставка: “Музей і сучасне мистецтво”, Володимир Дегтярьов, Закарпатський художній музей ім.Й.Бокшая, 1998.

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити СТВОРІННЯ ГРУПУ, учасниць резиденції в липні-вересні, 2025 року, в шведсько-українському проєкті Спільнота Спільнот.

СТВОРІННЯ ГРУПА – Федяєва Марія-Габріелла, Пелішенко Маша, Бойків Віталіна та Заприлюк Світлана є нової генерації мистецька група, котра була утворена 2023 року на Закарпатті в місті Ужгород де учасниці проживають і працюють. Практикує група живопис, графіку, інсталяцію, медіа мистецтво (нові медіа), перформанс. Обʼєднує учасниць спільне бажання до висловлення свого, особистого. Група розвиває індивідуальні та соціальні теми, цікавиться та працює з темами ідентичності, людини в соціумі, відносин міжсоціальних, міжгендерних та не тільки. Піднімає група також урбаністичні проблеми зокрема у перформансі “Перекриття річки Уж” (2024 р, р.Уж, м.Ужгород) учасниці критично виступили проти нелегальної забудови міста Ужгород та руйнування пам’яток архітектури забудовниками.
В своїй першій виставці «Маруда» (Ред Бар Яма, готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород) група показала власні історії учасниць як виокремлені “наративні об’єкти”, проблеми про які вони хотіли говорити, всі порушені питання, переживання кожної, дослідження себе: війна, дитинство, спогади, травми, переживання та становлення.
Федяєва Марія-Габріелла, Пелішенко Маша, Бойків Віталіна та Заприлюк Світлана входять також до складу формації “Неможливо повторити” (нові медіа) та Фотінус студії, на теперішній час навчаються в Закарпатській художній академії.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Участь СТВОРІННЯ ГРУПИ є у рамах співпраці із Закарпатською Художньою Академією

Програму резиденцію ВНН, проєкт Спільнота Спільнот та участь СТВОРІННЯ ГРУПИ реалізовано завдяки грантовій підтримці від Шведського інституту в рамках програми співробітництва з Україною.

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити учасницю резиденції Наталію Шевченко в липні-вересні, 2025 року, в шведсько-українському проєкті “Спільнота спільнот”

Наталія Шевченко нар. 1982 р. — художниця з Ужгорода. Вона здобула освіту в коледжі ім. А. Ерделі та Закарпатській академії мистецтв в м.Ужгород. У кінці 1990-х приєдналася до арт-групи «Поптранс», яка однією з перших в Україні поєднувала концептуалізм і поп-арт. Учасники експериментували з постмодерністською формою, відкидаючи модерністські шаблони — що вирізняло їх на тлі української арт-сцени того часу. Почавши з колективної практики, Наталія з часом сформувала власну художню мову, що вирізняється послідовністю й глибиною. У її живописі відчутна продумана пластика та символічність образів, а композиції часто нагадують кінокадри. Її візуальне мислення близьке до режисерського — кожна деталь працює на загальне враження. Головним інструментом для Шевченко є лінія — вона трансформує її залежно від задуму. У графіці художниці відсутня випадковість: ці роботи завершені й точні, і часто межують із декоративним мистецтвом за досконалістю виконання. У своїх творах Шевченко осмислює тиск, з яким стикається людина в сучасному урбаністичному середовищі. Центральними темами її мистецтва є права жінок, свобода самовираження, жіноча роль у мистецтві та традиційному суспільстві. Особливе місце займає дитяча рольова гра як спосіб осмислення та відображення дійсності — інструмент, через який художниця досліджує соціальні ролі, культурні коди й глибинні механізми формування ідентичності.
Біографічний текст: Іван Небесник.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденцію ВНН, проєкт “Спільнота спільнот” та участь Наталії Шевченко реалізовано завдяки грантовій підтримці від Шведського інституту в рамках програми співробітництва з Україною.

Кредит світлини у постері: VDK

Резиденція Вибачте Номерів Немає / “Спільнота спільнот” / Я1 ПРОДУКТ раді представити 8-ме видання проекту СИНІЇ кураторства Андрія Стегури. Довготривалий проект СИНІЇ започаткований у 2016 р Андрієм Стегурою nf виданням Я1 ПРОДУКТ. На даний час в рамках проекту СИНІЇ реалізовано 8 артбуків з оригінальними творами близько 60 митців з багатьох країн світу.

Куратор: Андрій Стегура

Учасники:
Анастасія Буднікова
Володимир Кузнецов
Наталія Лісова
Олекса Манн
Віктор Покиданець
Олег Путрашик
Петро Ряска
Андрій Стегура
Марина Талютто

18:00, 25 серпня, 2025 року, Оранжерея, готель Інтурист-Закарпаття.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Резиденцію ВНН, проєкт “Спільнота спільнот”, участь Андрія Стегури та презентацію проекту СИНІЇ реалізовано завдяки грантовій підтримці від Шведського інституту в рамках програми співробітництва з Україною.

Резиденція Вибачте Номерів Немає
FRANCEKARPATTIA
Philippe Marcus
18:00, 21 серпня, 2025 року, Дабл рум студія, готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород.

Філіппе Маркус пропонує поділитися своїми дослідженнями та досвідом перебування в резиденції ВНН в Закарпаській обл, Україна. З моменту свого прибуття Дабл рум студія стала місцем, присвяченим роботі, і він представить настінні розписи, які він створив спеціально для цього простору, а також серію малюнків тушшю, котру він розпочав тут. Презентація також включатиме показати час у вигляді з українським художником Мішею Завальним, який зараз живе у Франції і з яким він зараз працює над книгою, що складається з текстів та ілюстрацій, щоб поділитися їхнім протилежним, але взаємодоповнюючим досвідом цього особливого серпня 2025 року.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Програму резиденції ВНН, участь Philippe Marcus та його проєкт реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити Мистецьку розмову з Alicia Zaton, Léa Mercier, Philippe Marcus

о 18:00, 12 серпня, 2025 в Конференц залі готелю Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород.

Alicia Zaton працює навколо анімізму матерії, наповнюючи свої скульптури таємницями та історіями. Її праці близькі до тіла, його відчуттів та жестів. Архітектура інтимних просторів, в яких живуть рідини, предмети, матеріали та спогади (віск, дзеркала, плитка, латекс, кераміка, архіви). Її емпіричні дослідження формуються під впливом її польського походження та, останнім часом, пошуком жіночності як предкового, гібридного та політичного тіла. Форма духовності, що поєднує фрагменти християнської релігії, алхімії, фемінізму та чаклунства.

Léa Mercier, практикує візуальне мистецтво та є незалежною фотографкою, котра живе та працює в Парижі. Вона створює «фотографічні об’єкти», що аналізують процеси створення зображень, щоб запропонувати альтернативні сприйняття та використання, в інсталяціях, що враховують присутність глядача та виставковий простір.

Philippe Marcus, художник та куратор практикує настінний живопис, малюнок, пише поезію. Розмовляє про складність речей та реальність піддаючи її ваганням.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Програму резиденції ВНН та участь Alicia Zaton, Léa Mercier, Philippe Marcus реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

ALICIA ZATON учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у серпні-жовтні, 2025 року

Алісія Затон працює навколо анімізму матерії, наповнюючи свої скульптури таємницями та історіями. Її праці близькі до тіла, його відчуттів та жестів. Архітектура інтимних просторів, в яких живуть рідини, предмети, матеріали та спогади (віск, дзеркала, плитка, латекс, кераміка, архіви). Її емпіричні дослідження формуються під впливом її польського походження та, останнім часом, пошуком жіночності як предкового, гібридного та політичного тіла. Форма духовності, що поєднує фрагменти християнської релігії, алхімії, фемінізму та чаклунства.

Народилася у Франції в 1989 році. У 2014 році закінчила École Nationale Supérieure d’Arts de Paris Cergy. Творчість Алісії Затон охоплює різні часові періоди та матеріали. Скульптура, інсталяція, сценографія та фотографія. Вона розвиває емпіричний, інтуїтивний та чутливий зв’язок з матерією. Її дослідження привели її до відкриття різноманітних технік, включаючи видування скла, металургію та лиття. З 2014 року її праці були показані на персональних виставках у галереях, інституційних та альтернативних просторах. Вона також брала участь у кількох групових виставках у Парижі, Берліні, Кракові та Чехії. Впродовж кількох років Аліція розробляє сценографію у співпраці з танцюристами, працюючи з органічним підходом, з матерією, льодом та рідинами. Вже десять років вона бере участь у створенні та розвитку DOC! у Парижі, де разом зі своїм колективом організовує різноманітні заходи, такі як лекції, виставки, проекції чи концерти.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Аліції Затон реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

www.aliciazaton.com

MARCUS PHILIPPE учасник резиденції Вибачте Номерів Немає у серпні-жовтні, 2025 року

Я ще не достатньо мертвий
І не достатньо важливий, щоб
Писати біографію художника
Про якого я вже не знаю,
Чи це я, чи хтось інший.

Я приїхав сюди вчора,
Стискаючи сідниці на кордоні.
У цьому іншому місці, цій синьо-жовтій країні
Де не мало б бути червоного.
Тож я їв чорниці,
Чекаючи на Петра.

Потім я дивився на небо
З готелю, стіни якого розмовляють.
Довго, запитуючи себе,
Що ж такого тут має бути “не такого”
Щоб деякі хотіли скидати сюди
Бомби, як дощ.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Marcus Philippe реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

BARBARA LE BÉGUEC FRIEDMAN учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у липні-вересні, 2025 року

Barbara Le Beguec Friedman (1982 р.н.) – художниця, що мешкає у Перпіньяні, Франція. Барбара практикує візуальне мистецтво та мистецтво перформансу. У 2005 році почала досліджувати діалог між внутрішнім і зовнішнім ландшафтом за допомогою таких засобів, як малюнок, відео, звук, інсталяція та фотографія. З 2010 по 2017 рік вона зосередила свої дослідження на конфронтації з інакшістю. Її роботи ставлять під сумнів ідею навішування ярликів та непроникність рамок, в яких ми намагаємося розвиватися. Поняття парадоксу глибоко присутнє в її роботах через такі ідеї, як: ніщо не існує без своєї протилежності, відсутність є формою присутності або кожна межа є також місцем зустрічі… Ідеї, які вона часто використовує як спосіб поставити під сумнів, ще раз кинути виклик тому, що здається єдиною фіксованою реальністю.

Брала участь у фестивалі FNAF, Прага (Чехія) у 2023 році; SITE site responsive performance art interventions, Upper Culand Pit, Берхем (Велика Британія) у 2022 році; 6-му Міжнародному фестивалі перфомансу CORPOREA, Сакатекас (Мексика) у 2020 році; фестивалі IMAF, Нові Сад (Сербія) у 2019 році; 1-му бієнале мистецтва перфомансу MHPAB Morni Hills Biennial of Performance Art, Курукшетра і Чандігарх (Індія) у 2016 році; 15-му Міжнародному фестивалі мистецтва перфоманс OPEN та в міжнародному турі мистецтва перфоманс ARTNOW LiveTour з Пекіна до Аньяна, Пекін (Китай); Місяці мистецтва перфоманс MPA-B 2012 та 2015 – Берлін; AFIAC 2015 «Des artistes chez l’habitant» 16-е видання, Фіак (Франція) та NUIT BLANCHE 2013 | 5-е видання FRASQ, Париж (Франція).

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Barbara Le Beguec Friedman реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити учасницю резиденції Johana Kotišová в червні-серпні, 2025 року

Йогана Котішова — доцентка документалістики та журналістики в Амстердамському університеті. Має освіту в галузі журналістики, соціальної антропології та соціології. Наукові інтереси Йогани охоплюють документування криз і конфліктів, безпеку креативних фахівців, емоційну працю та психічне благополуччя. Її роботи публікувалися в таких журналах, як Journalism, Digital Journalism, International Journal of Press/Politics, Journalism Studies та European Journal of Communication. Вона також є редакторкою розділу рецензій на книги у журналі Media, War and Conflict. Окрім академічної діяльності, Йогана час від часу пише журналістські матеріали та працює консультанткою з психічного здоров’я для креативних фахівців.

Проєкт, над яким я працюю в межах резиденції «Вибачте, номерів немає», присвячений креативним фахівцям, які документують воєнні злочини. Він досліджує численні складнощі та потенційні точки напруження, пов’язані з документуванням воєнних злочинів: поєднання журналістських практик із правовими та кримінальними стандартами і дискурсами, використання різноманітних нових епістемологічних практик та інструментів, вирішення технологічних і кібербезпекових питань, етичних викликів і психічного тиску. Ґрунтуючись на етнографічному польовому дослідженні в Україні та за її межами, а також на інтерв’ю з креативними та медіафахівцями, проєкт розглядає такі питання: Як креативні фахівці, які документують воєнні злочини, орієнтуються у відмінностях між журналістськими та юридичними епістемологічними практиками та інструментами збору свідчень і візуальних матеріалів? Як вони інтегрують нові ролі, норми, цінності та поняття у свою креативну професійну ідентичність? Як вони переосмислюють і трансформують свої взаємини з кримінальними та правовими інституціями та межі взаємодії з ними?

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Кредит світлини у постері: Markéta Šindlerová

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Проєкт “Спільнота спільнот”
Андрій Стегура – Розклад рухів. Розмова про самвидав в Ужгороді 1989-2025 рр.
18.00, 6 червня, 2025 року, Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття

Андрій Стегура народився в Запоріжжі, в 1969 році. В 1984-88 роках навчання в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. З 1996 року учасник арт-групи ПОПТРАНС. Співзасновник видавництва Я1 ПРОДУКТ, котре з 1989 року займається створенням та популяризацією самвидаву як витвору візуальних мистецьких практик.

Перший випуск самвидаву Я1 ПРОДУКТ в 1989 році був виданий в 10 примірниках ручного виконання (туш, перо). Наступні видання Я1 ПРОДУКТ були видані у 1996 (2-й номер), 1998 (3-й номер). В той же час Андрій Стегура у співавторстві Вадимом Харабаруком, Марселем Онисько і Робертом Саллером видавали багато інших самвидавів загальним накладом по сьогоднішній день 26 продуктів видань. Зокрема в 1997 році “Лісова пісня”, в 1999 “36 частин тіла” та “Сіяя”, у 2000 році “Дар”(100 примірників). На вулиці Шумній з 1998 по 2001 рр була спільна майстерня де велись “Бортові щоденники” за принципом бортового щоденника на суднах. “Це були такі зшиті білі аркуші з оригінальною обкладинкою з назвою. Писали хто хотів шо хотів і коли завгодно, включаючи гостей майстерні. Як закінчувався один щоденник, починали наступний. Без пауз))”.

У 2016 р. започаткував довготривалий проект СИНІЇ. На даний момент в рамках проекту СИНІЇ реалізовано 7 артбуків з оригінальними творами близько 50 митців з багатьох країн світу.

Проєкт “Спільнота спільнот”, участь Андрія Стегури реалізовано завдяки грантовій підтримці від Шведського інституту в рамках програми співробітництва з Україною.

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити учасника резиденції Андрія Стегуру в квітні-червні, 2025 року, в шведсько-українському проєкті “Спільнота спільнот”
Андрій Стегура народився в Запоріжжі, в 1969 році. В 1984-88 роках навчання в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. З 1996 року учасник арт-групи ПОПТРАНС. Співзасновник видавництва Я1 ПРОДУКТ, котре з 1989 року займається створенням та популяризацією самвидаву як витвору візуальних мистецьких практик.

Перший випуск самвидаву Я1 ПРОДУКТ в 1989 році був виданий в 10 примірниках ручного виконання (туш, перо). Наступні видання Я1 ПРОДУКТ були видані у 1996 (2-й номер), 1998 (3-й номер). В той же час Андрій Стегура у співавторстві Вадимом Харабаруком, Марселем Онисько і Робертом Саллером видавали багато інших самвидавів загальним накладом по сьогоднішній день 26 продуктів видань. Зокрема в 1997 році “Лісова пісня”, в 1999 “36 частин тіла” та “Сіяя”, у 2000 році “Дар”(100 примірників). На вулиці Шумній з 1998 по 2001 рр була спільна майстерня де велись “Бортові щоденники” за принципом бортового щоденника на суднах. “Це були такі зшиті білі аркуші з оригінальною обкладинкою з назвою. Писали хто хотів шо хотів і коли завгодно, включаючи гостей майстерні. Як закінчувався один щоденник, починали наступний. Без пауз))”.

У 2016 р. започаткував довготривалий проект СИНІЇ. На даний момент в рамках проекту СИНІЇ реалізовано 7 артбуків з оригінальними творами близько 50 митців з багатьох країн світу.

Проєкт “Спільнота спільнот”, участь Андрія Стегури реалізовано завдяки грантовій підтримці від Шведського інституту в рамках програми співробітництва з Україною.

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити продовження багаторічної шведсько-української співпраці проєктом «Спільнота спільнот», 2025-2026

Спільнота спільнот – це шведсько-український проєкт співпраці, який у 2025-2026 роках реалізовують п’ять культурних організацій. Партнерами проєкту є: резиденція Вибачте номерів немає (Закарпатська область, Україна), Балтійський мистецький центр (о.Готланд, Швеція), Центр мистецьких досліджень Milvus (Сконе, Швеція), Центр нейрорізноманітних та нейротипових митців (Київ, Україна) та Urban Re-Public (Херсонська область, Україна). Студія Urbonas (Литва/США) супроводжує проект як зовнішні консультанти.

«Спільнота спільнот» каталізує соціальні перетворення в Україні, підтримуючи професійний розвиток на сільському, регіональному та національному рівнях. Проект зосереджений на зміцненні культурних інституцій та культурної спадщини. Назва проекту цитує Володимира Єрмоленка, українського публічного інтелектуала, який називав свою країну «громадою громад», викуваною століттями творчої стійкості.

«Спільнота спільнот» (2025-2026) є продовженням та розвитком шведсько-український проєкту «РОЗКЛАД – РЕФОРМА –» (2022-2023). Проект фінансується Шведським інститутом в рамках програми співробітництва з Україною.

Прийом заявок

Резиденція сучасного мистецтва Вибачте Номерів Немає відкрила прийом заявок для участі від художниць та художників з власною, або зовнішньою підтримкою

Програма резиденції ВНН 2025-2026 має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною, розвитком художньо-культурних інституцій та зокрема проектно-освітніми програмами. Пропозицією для проектів на резиденції є створення контекстуального проекту, що базується на регіональному дослідженні із зазначеним вище керунком в місті Ужгород, чи регіоні. Як результат можлива виставка (проект, перформанс, твір тощо), мистецька бесіда (artist talk) та лекція (лекторій, чи воркшопи)…

Вибачте Номерів Немає – це міжнародна резиденція сучасного мистецтва в котрій створюються умови для художньої практики, та перебування учасників в мистецькому і культурному середовищі м.Ужгород та Закарпаття. Резиденція ВНН розташована в готельному комплексі Інтурист-Закарпаття, в м.Ужгород. Готель Інтурист-Закарпаття – це місце, яке поєднує архітектурний феномен, соціальний контекст, культурний зріз та історичний наратив. Резиденція ВНН звертає увагу на критичну роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни.

Ресурси, що надаються
Проживання: номер резиденційний, кімната близько 20 м кв. орендована резиденцією ВНН в готелі Інтурист-Закарпаття. За потреби студію близько 18 м кв. Доступ до спільної студії та інвентаря в студії Double Room, близько 30 м кв.
Резиденція надає: підтримку організаційну та медійну, тощо.

Аплікація
Для заявки пропонується надіслати наступну інформацію: біо, cv, стейтмент художника, портфоліо (можливо додатково посилання на веб ресурс, якщо є), опис проекту для резиденції (якщо є), рекомендація (якщо є). Підтвердження про власну фінансову підтримку.

Прохання надсилати заявку з темою листа: “Заявка з власною фінансовою підтримкою” на електронну адресу: snralobby@gmail.com

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Закарпатська академія мистецтв
Елена Субач
Фотографія як свідчення і пошук
18:00, 16.05.2025, Дабл рум 1114, готель Інтурист Закарпаття

Запрошую на відкриту розмову, де поділюсь власним досвідом роботи з фотографією в умовах великої війни — як трансформувалась моя практика, з чим довелось зіткнутись, і чому іноді важливо не мати відповіді одразу.
Поговоримо про те, як змінюється фотографічне мислення в часи нестабільності, як шукати форму для вразливих тем, і як це – бути художницею у період, коли реальність часто виявляється сильнішою за будь-яку метафору.

Також зачепимо питання меж і статусу фотографії:
Чи є вона сьогодні сучасним мистецтвом?
І як поєднати документальність із художнім висловлюванням?

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Елени Субач реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Марія-Луїза Філатова
Живопис в оранжереї
17:00, 02.05.2025, Оранжерея готелю Інтурист Закарпаття

“Я вмію писати, просто завжди здається що у мене нема бажання говорити…”

Філатова Марія-Луїза народилася у м.Запоріжжя. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури у Києві. Працює переважно з олійним живописом. Після початку повномасштабного вторгнення головним сюжетом робіт художниці стає пейзаж рідного міста, доведений до стану знака. У 2022 та 2023 роках художниця тривалий час перебуває в Японії на мистецькій резиденції, цей досвід утверджує у її роботах властиві їм медитативність та схильність до спрощення форми

Програма резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програма резиденції ВНН, участь Філатової Марії-Луїзи її виставка реалізується завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Резиденція Вибачте Номерів Немає, Закарпатська Академія Мистецтв, Фотінус раді представити групову виставку «… та що іще знаю казати?», формації «Неможливо повторити»,

18:00, 26 квітня – 29 квітня, 2025 року в Оранжереї та Конференц залі готелю Інтурист-Закарпаття,

«…та що іще знаю казати?»  виставка формації «Неможливо повторити», що утворилась в рамках курсу нового медіа в співпраці Photinus x ЗАМ, 

це не реконструкція зниклого села.
це не музей і не свідчення.
це спроби відчути 
та практики тіла-свідомості?
спроба відчути, як щось живе, розкладається,
як щось проростає,
відчути щось?

Куратор: макс роботов

учасниці_ки:
віталіна бойків
світлана заприлюк
марія пелішенко
анастасія костів
луїза андрусь
женя футор
марія-габріелла фєдяєва
марія єфімова

підтримка – юлія хоменко

«Неможливо повторити», працюють з новими медіа,
ми – нова формація митців і мисткинь, об’єднаних спільним прагненням до експерименту та взаємодії.

Програму резиденції ВНН, участь Макса Роботова та групову виставку «… та що іще знаю казати?» реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts) та спів підтримці Київської бієнале.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Закарпатська Академія Мистецтв
22 квітня, 2025 року, з результатів воркшопу:
Перформанс: тіло, місце, час
Початок на набережній біля філармонії о 17.00

Кураторка:
Ярина Шумська

Учасниці:
Анастасія Костів
Влада Бумбак
Наташа Шевченко
Тетяна Редько

“У час руйнувань, невизначеності та постійних загроз, цінності змінюються. Матеріальність щоденно підважується реальністю, і ефемерність перформансу стає ще виразнішим живим знаком для “зараз”. Присутність, про яку ми постійно говоримо в мистецтві перформансу, сьогодні набуває сакрального значення, тому що це про життя. Енергія, колір, температура як знак і свідчення “бути”. І повертаємося до тіла. Рани та вразливість тіла, фізичного, психічного, історичного, тіла пам’яті. “Камуфляж став шаром, який прилипає до тіла, він став “ментальним татуюванням” – його можна спробувати зняти, стерти, але від нього залишиться слід”.
Плинність і мінливість перформансу як світловий сигнал маяка. Повідомлення надіслано.”

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН участь та проєкт Ярини Шумської реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Кредит світлини у постері: Наташа Шевченко

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Томаш Воборжіл
Саунд-перформанс
Слухаючи готель “Закарпаття”
18.30, 21.04.2025, Дабл рум 1114, готель Інтурист Закарпаття

Текст автора:
“Звуковий перформанс із польових записів, зроблених у готелі «Закарпаття» та найближчих околицях, змішаний із живою імпровізацією на інструментах”.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Участь у програмі резиденції ВНН Томаша Воборжіл реалізовано завдяки його індивідуальній фінансовій спів-підтримці від SGS FAMU – Конкурсу студентських грантів на мистецькі дослідження.

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Tomáš Vobořil
Презентація проєкту
The Subcarpathian Ruthenia context in itself
16.04.2025, 18.30, Дабл рум 1114, готель Інтурист Закарпаття

Мистецько-дослідницький проект базується на дослідженні архівних матеріалів (фільмів, фотографій) періоду 1919-1939 рр. з території Закарпаття та відеозйомках зі свідками та архівістами в Україні. Мета проекту – піддати архівні плівки та фотографії з Чехії, Словаччини та України постколоніальному прочитанню, каталогізувати та зробити їх доступними (у процесі репатріації).
Країни Центральної Європи, такі як Чехія, позначаються терміном «винятковий колоніалізм», що означає, що, хоча країни не мали жодних колоній, вони все ще отримують вигоду від глобального колоніалізму в економічному та культурному плані. Головне питання проекту полягає в тому, чи ми можемо побачити якусь схожість колонізаторських практик також у той короткий період часу, коли “Підкарпатська Русь” входила до складу Чехословаччини 1919–1939 рр.
Дослідницький проект уже розпочався з інтерпретації фотографічних та етнографічних робіт відомого чехословацького етнографа Войтеха Сука, однак головна увага досліджень нині зосереджена на архівних плівкових відбитках, аматорському та експериментальному кіно.

Томаш Воборжіл – художник, фотограф, режисер і кінопрограміст із Праги, Чехія. Здобув ступінь бакалавра з теорії та історії кіно, а також фотографії у Празі, де зараз навчається в Центрі аудіовізуальних студій, FAMU. Його інтереси зосереджені насамперед на аналоговій фотографії та кіно, експериментальному кіно, соціально ангажованому мистецтві, архівних практиках, саунд-арті та постколоніальних студіях. Він є програмним директором кінофестивалю в Марієнбаді, Чехія, який спеціалізується на експериментальному кіно, а також учасником індастріал-техно, дарквейв-гурту OŁM та перформативно-поетичної групи STVO.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Участь у програмі резиденції ВНН Томаша Воборжіл реалізовано завдяки його індивідуальній фінансовій спів-підтримці від SGS FAMU – Конкурсу студентських грантів на мистецькі дослідження.

Кредит світлини на плакаті: З фотографічного архіву етнографа Войтеха Сука, власність Архіву Інституту антропології Університету Масарика в Брно

Томаш Воборжіл, учасник резиденції Вибачте Номерів Немає у квітні, 2025 року

Томаш Воборжіл – художник, фотограф, режисер і кінопрограміст із Праги, Чехія. Здобув ступінь бакалавра з теорії та історії кіно, а також фотографії у Празі, де зараз навчається в Центрі аудіовізуальних студій, FAMU. Його інтереси зосереджені насамперед на аналоговій фотографії та кіно, експериментальному кіно, соціально ангажованому мистецтві, архівних практиках, саунд-арті та постколоніальних студіях. Він є програмним директором кінофестивалю в Марієнбаді, Чехія, який спеціалізується на експериментальному кіно, а також учасником індастріал-техно, дарквейв-гурту OŁM та перформативно-поетичної групи STVO.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Участь у програмі резиденції ВНН Томаша Воборжіл реалізовано завдяки його індивідуальній фінансовій підтримці від SGS FAMU – Конкурсу студентських грантів на мистецькі дослідження

Елена Субач, учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у квітні-травні, 2025 року

Елена Субач (1980) – українська візуальна художниця родом із Червонограда, яка наразі живе і працює у Львові. Її мистецька практика зосереджена на дослідженні пам’яті, простору, релігії, традиції, конструювання історії та наслідків радянського колоніального минулого. Вона працює з темами крихкості людських тіл, смерті та війни.

У своїй творчості Елена часто звертається до лімінальних просторів як до візуальної метафори внутрішнього стану людини, що переживає зміну, втрату або переосмислення досвіду. Вона працює з фотографією та колажем, як засобами архівування й реконструкції пам’яті, поєднуючи постановочні та документальні образи.

Фотографії Елени були опубліковані в численних медіа, зокрема в British Journal of Photography, Weltkunst, Vogue Poland, The Guardian, Süddeutsche Zeitung та багатьох інших. Вона отримала низку нагород, серед яких New East Photo Prize від Calvert Foundation (2016), номінація Future Talents (2019) та стипендія Gaude Polonia (2019). Її роботи були представлені на міжнародних виставках, зокрема в Nordic House у Рейк’явіку, Photo Elysée Museum of Photography у Лозанні, Kunstforum Wien у Відні, Eretz Israel Museum у Тель-Авіві, Willy Brandt House у Берліні, у штаб-квартирі Світового банку у Вашингтоні та в Tycho Brahe Museum у Вену, Швеція. Восени 2022 року британське видавництво Besides Press випустило книгу Елени Hidden.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Елени Субач реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Світлина у пості надана авторкою

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Закарпатська Академія Мистецтв
Володимир Кузнецов
Мовчання муз, або що я зробив у 2022-2024

Запрошую на зустріч, де розповім про свої роботи 2022–2025 років та ініціативи, у яких брав участь. Зокрема:
«Відкрита майстерня» у Луцькій галереї мистецтв – соціальна практика вільних мистецьких занять для всіх охочих, зокрема дітей та ВПО. Методи документування волонтерських рухів – мій персональний досвід. Архів жестів солідарності та публічних соціальних актів. Способи говорити про «нашу війну» в Україні та у світі. Внутрішній обов’язок включення себе у «соціальне». Чим може бути корисним художник у час війни?
Приходьте – хочемо почути й ваші думки та розповіді – про мистецтво, документування, війну, страхи, натхнення, спільноти та наше теперішнє.

Володимир Кузнецов народився в Луцьĸу, живе та працює в Києві і Ржищеві. Учасниĸ персональних і групових виставоĸ, резиденційних програм в Уĸраїні та за ĸордоном. У своїй роботі він досліджує естетиĸу повсяĸденних праĸтиĸ, а таĸож присутність архаїĸи в сучасності. Володимир розглядає пам’ять яĸ тип досвіду та генерує нові ĸонцепти через особисте й ĸолеĸтивне знання. Є співзасновниĸ групи «Р.Е.П.», учасниĸ самоорганізованих ініціатив та асамблей Майдану та пост-Майдану. https://volodymyrkuznetsov.com/

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Володимира Кузнецова реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Закарпатська Академія Мистецтв
Ярина Шумська – Воркшоп. Перформанс: тіло, місце, час

У час руйнувань, невизначеності та постійних загроз, цінності змінюються. Матеріальність щоденно підважується реальністю, і ефемерність перформансу стає ще виразнішим живим знаком для “зараз”. Присутність, про яку ми постійно говоримо в мистецтві перформансу, сьогодні набуває сакрального значення, тому що це про життя. Енергія, колір, температура як знак і свідчення “бути”. І повертаємося до тіла. Рани та вразливість тіла, фізичного, психічного, історичного, тіла пам’яті. “Камуфляж став шаром, який прилипає до тіла, він став “ментальним татуюванням” – його можна спробувати зняти, стерти, але від нього залишиться слід”.
Плинність і мінливість перформансу як світловий сигнал маяка. Повідомлення надіслано.

Під час майстер-класу:

– досліджуватимемо через індивідуальну та роботу в групі вплив тіла на публічний простір і навпаки;

– аналізуватимемо присутність як стан і знак, котрий вона творить;

– збагачуватимемо особисті дослідження, розвиватимемо власні ідеї у проєкт;

– художня праця в різних просторових середовищах для створення фінальних перформансів;

– знайомство із творчістю сучасних митців та колективів, дізнаємося про фестивалі перформансу та події в Україні та закордоном.

Майстер-клас складається з двох частин:
Частина 1:

– 3 дні по 3 год, в датах 11-15 квітня, 2025 року. Теорія і практика.
Частина 2:

– 4 дні по 3 год + 1 день публічних перформансів, 22-24 квітня. Практика, дослідження різних просторових середовищ, створення фінальних робіт.
Кількість учасниць/ків: макс.12 осіб.

Детальний розклад кожної частини буде надано учасникам перед початком майстер-класу. Він включатиме щоденні тригодинні зустрічі, теоретичні лекції, практичні вправи, індивідуальну та групову роботу, аналіз творчості сучасних митців та колективів, які працюють в напрямку перформанс арт. Друга частина також передбачатиме підготовку та проведення публічних перформансів.

Розклад може бути скориговано відповідно до потреб та побажань учасників. Участь у майстер-класі передбачає присутність учасників на кожній зустрічі, активну роботу, ініціативність та готовність до експериментів.

Реєстрація на майстер-клас до 9 квітня, 2025 року за електронною адресою: snralobby@gmail.com
З темою листа: “Воркшоп. Перформанс: тіло, місце, час”

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Ярини Шумської реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Ярина Шумська, учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у березні-квітні, 2025 року
Ярина Шумська, народилася 1989 року – візуальна художниця, перформерка, кураторка та лекторка. Живе та працює у Львові. Її мистецька і дослідницька практика зосереджена на понятті присутності, що виражена через тіло і візуальний знак, який воно творить. Присутність як прояв “тут і зараз”, сказане і недомовлене, що ми озвучуємо і що залишається між рядків. У своїй практиці використовує перформанс, живопис, інсталяцію, фото і відео-документацію як медіа.
Закінчила Львівську національну академію мистецтв. Стипендіатка програми Міністра культури Польщі «Gaude Polonia», номінантка конкурсу молодих українських художників «MYXi» (2015), ІІ Молодіжної бієнале сучасного мистецтва України (2019).
Авторка персональних виставок та мистецьких проектів в Україні, Польщі та Іспанії. Учасниця численних виставок, фестивалів перформансу та конференцій в Україні, Польщі, Італії, Норвегії, Чехії, Литві, Німеччині, Франції, Португалії, Іспанії, Японії, Таїланді, Канаді, США та ін.
Співорганізаторка та співкураторка «Школи перфомансу» (2019), онлайн-резиденції «На місці» та «Архів перфомансу. Україна» (2020), «FNAF у Львові» в рамках Міжнародного фестивалю «Дні мистецтва перфоманс у Львові» (2024).
Гостьова лекторка кафедри Актуальні мистецькі практики (ЛНАМ, Львів).
Нещодавні роботи були представлені на Венеційському міжнародному тижні перформансу VIPAW (Венеція, Італія), Arctic Action (Шпіцберген, Норвегія), Oko Nigdy Nie Spi (Бидгощ, Польща), А231 Federação (Сальвадор, Бразилія).

Більш детальна інформація про творчість Ярини Шумської на її сайті www.yarynashumska.com

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Ярини Шумської реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Трейлер до прем’єри документальної аудіоп’єси Володимира Кузнецова «Гречка з м’ясом» з «Антології української кухні 2022–2024».
Резиденція Вибачте Номерів Немає,
Закарпатський академічний обласний театр ляльок БАВКА,
пл. Театральна, 8, м.Ужгород.
19.00, 5 березня, 2025

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити в Закарпатському академічному обласному театрі ляльок БАВКА прем’єру документальної аудіоп’єси Володимира Кузнецова «Гречка з м’ясом» з «Антології української кухні 2022–2024».
За адресою: пл. Театральна, 8, м.Ужгород.
19.00, 5 березня, 2025

Дійові особи:
Волонтери й волонтерки Київщини, Ржищівщини, Чернігівщини, Сумщини, Запоріжжя, Одещини, волонтерська група «Борщ для ЗСУ», «Ольшаницькі борщовари», «Спілка Учасників, Ветеранів, Інвалідів АТО та бойових дій» (СУВІАТО), десятки й сотні відомих і невідомих героїв та героїнь тилу.
Музика: Мар’яна Клочко.

«Антологія української кухні 2022–2024», а вже й 2025 – це документація життєвих історій, досвідів та актів солідарності, відібраних на основі матеріалів Архіву Війни (Ukraine War Archive) й персональних відео- та аудіозаписів художника Володимира Кузнецова.
Аудіоп’єса – художня форма, яку автор використовує для розповіді про феномен українського волонтерства. Цей феномен набуває обрисів великої бувальщини, легенди, трансформуючись згодом у міфи й казки.
Аудіоп’єса транслюватиметься українською мовою із субтитрами SDH (з адаптацією для нечуючих).
Аудіоп’єсу було створено у 2024 році в межах міждисциплінарної мистецької програми DOCU/СИНТЕЗ, 21 Docudays UA.

Програму резиденції ВНН, участь Володимира Кузнецова та прем’єру документальної аудіоп’єси В.Кузнецова «Гречка з м’ясом» реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Вхід безкоштовний

Володимир Кузнецов, учасник резиденції Вибачте Номерів Немає у лютому-березні 2025

Володимир Кузнецов народився в Луцьĸу, живе та працює в Києві і Ржищеві. Учасниĸ персональних і групових виставоĸ, резиденційних програм в Уĸраїні та за ĸордоном. У своїй роботі він досліджує естетиĸу повсяĸденних праĸтиĸ, а таĸож присутність архаїĸи в сучасності. Володимир розглядає пам’ять яĸ тип досвіду та генерує нові ĸонцепти через особисте й ĸолеĸтивне знання. Є співзасновниĸ групи «Р.Е.П.», учасниĸ самоорганізованих ініціатив та асамблей Майдану та пост-Майдану.
Сторінка автора: volodymyrkuznetsov.com

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Володимира Кузнецова реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Макс Роботов, учасник резиденції Вибачте Номерів Немає у лютому – квітні, 2025 року

Макс Роботов народився 1982 року в м.Луганськ.
У 2005 році Максим закінчив Національний аерокосмічний університет ім. М.Є.Жуковського ХАІ в м.Харків. Практикує роботу з новими медіа та саунд-артом.
У 2008 році спільно з Лєрою Полянською заснували мистецьку групу SVITER.
Разом з Лєрою Полянською та Іваном Світличним у 2009 році в Харкові заснували та були кураторами творчо-експозиційного центра ТЕЦ, а у 2013 році також разом заснували експозиційне середовище «Шухляда» – кураторську онлайн-платформу. У 2018 році на базі власної майстерні Макс разом з Лєрою Полянською та Іваном Світличним відкрили школу Photinus, спрямовану на розвиток нового медіа-мистецтва в Україні.
Макс з 2015 року є учасник Інституту нестабільних думок. У 2017 році учасник 57-ї Венеційської бієнале в рамках проекту «Парламент”, Український павільйон.
У 2018 році учасник фестивалю transmediale Vorspiel 2018.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Макса Роботова реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts). Та Центру Візуальної Культури спільно з Київською Бієнале.

Світлина у пості надана Максом Роботовим

Недобудовані недобудови
Олег Перковський
Резиденція Вибачте Номерів Немає
Галерея Коридор
18.00, 16 січня – 26 березня, 2024

Резиденція Вибачте Номерів Немає та галерея Коридор раді представити проєкт та виставку Олега Перковського «Недобудовані недобудови», що мало місце бути представленим 10 липня, 2024 року в галереї Коридор, але з причини мобілізації Олега до лав НГУ 9 липня, 2024 року виставка «Недобудовані недобудови» перенеслась до теперішньої нагоди.

“Історії не завершуються, або є завершеними у своїй незавершеності, проте саме недобудови Олег Перковський представляє завершеними, точніше довершеними творами мистецтва архітектурної споруди, що зокрема інтегрує залізобетонний об’єкт недобудови у візуальне мистецтво. Багато інформації несуть в собі “бруталістичні” недобудови котрі ми спостерігаємо здебільшого в урбаністичному краєвиді, зокрема відбиток часу історичного, що передає кризу політичну, економічну, соціальну та не тільки. Згадуючи працю архітектора, котра є в економічній та не правовій системі забудовників, та саму систему “урбаніфікації” що розширюється завдяки недобудовам в котрих автор репрезентує світ як Велику недобудову котра постійно досконало не добудовується”.
Петро Ряска

“Після повномасштабного російського вторгнення одна частина проектів будівництва залишається незавершеною, а інша, перетворюючись на суміш будівельного пилу та уламків ракет, зникає. Колона недобудови похилена та перетворена в нотатник із записами про вірогідність чи неможливість появи майбутньої споруди спроектованої в недалекому минулому”.
Олег Перковський

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Проект та виставка Олега Перковського “Недобудовані недобудови” створений ним на стипендії ГО МСМ/UEAF – у партнерстві з The Andy Warhol Foundation for the Visual Arts та за спів-підтримки гранту від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Кредит дизайну постера: Олег Перковський

HOC EST CORPUS MEUM
Павло Ковач
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 26 грудня, 2024 – 28 лютого, 2025,
Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити персональний проект та виставку Павла Ковача (jr) “HOC EST CORPUS MEUM”, що в перекладі з латинської означає “це моє тіло”. Художній проект Павла “HOC EST CORPUS MEUM” рефлексує з його досвідом служби в ЗСУ, до котрої він долучився в липні 2023 року.

Павло Ковач, 1987 року народження, працює у Львові, навчався в Ужгородському художньому училищі ім. А. Ерделі та у Львівській національній академії мистецтв. Співзасновник арт-просторів «Detenpyla gallery» та «Еfremova26 gallery», є співзасновником та учасником мистецького колективу Відкрита група. У своїй художній практиці Павло створює гетероними на основі реальних та вигаданих історій з життя, наповнює життя вигаданого персонажа історіями, артефактами та творами мистецтва, створеними чи, можливо, створеними саме цим персонажем.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та виставку Павла Ковача реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Мій потаємний сад
Резиденція Вибачте Номерів Немає
Закарпатський музей народної архітектури та побуту
Групова виставка
Учасники:
Ксенія Платанова
Віктор Покиданець
Ян Потрогош
Олег Путрашик
Андрій Стегура

16.00, 3 – 15 грудня, 2024, Закарпатський музей народної архітектури та побуту, вул.Капітульна, 33а, м.Ужгород

“Дубки котрі саджав Андрій, вирощував із жолудів, грушка, яблунька, друзі разом доглядали, прививали, платан та горіх посадив Віктор, кожне дерево на своєму камені. Лабіринт виріс навколо дикої груші, настільки ідеальної форми платан, що здається намальованим. Високі дуби як дві людини, маленький дуб як людина, бажання бути з ними, душа рветься, я не думала що буду своїми руками розбирати лабіринт складений з каміння, що люди зносили з усього світу, бажання спасти дерева, Олег мовчить про що хвилює, про що складно говорити, сховатися, про що не можна говорити.
“Мій потаємний сад” – це оповідь про потаємний та творчий сад з території околиці Перечина, про взаємодію колективу художників_ць друзів та їх місце сили, про час складний, про те як вони жили і слухали музику разом від котрої брали”.
Текст: Петро Ряска

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та виставку реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Кредит дизайну постера: Олег Перковський

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Олександр Ляпін
Лекторій з історії наївного мистецтва
29 жовтня, 16.30 – Наївне тіло
20 листопада, 16.30 – Сучасне світове наївне мистецтво: чарівність непростої простоти
22 листопада, 16.30 – Сучасне наївне українське мистецтво
Закарпатський музей народної архітектури та побуту, вул.Капітульна, 33а, м.Ужгород

Ознайомлювальний цикл з 3-х лекцій Олександра Ляпіна про сучасне українське та світове наївне мистецтво, його місце в контексті сучасного мистецтва та вплив на художні процеси. 20 листопада відбудеться лекція «Сучасне світове наївне мистецтво: чарівність непростої простоти». Лекція присвячена історії наївного мистецтва в різних країнах Європи, Америки. Ми поговоримо про те, як непрофесійні митці втілюють у своїх роботах глибокі почуття, дитячу безпосередність та багатство культурних традицій і про відношення до них держави, культурних інституцій. Лекція відбудеться в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту.

Програма резиденції ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Освітня програма створюється у партнерстві із Закарпатською Академією Мистецтв.

Програму резиденції ВНН та участь Олександра Ляпіна реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

У постері використано зображення з твору Саші Клітіної.
Кредит дизайну постера: Олег Перковський

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Олександр Ляпін
Лекторій з історії наївного мистецтва
29 жовтня, 16.30 – Наївне тіло
20 листопада, 16.30 – Сучасне світове наївне мистецтво: чарівність непростої простоти
22 листопада, 16.30 – Сучасне наївне українське мистецтво
Закарпатський музей народної архітектури та побуту, вул.Капітульна, 33а, м.Ужгород

Ознайомлювальний цикл з 3-х лекцій Олександра Ляпіна про сучасне українське та світове наївне мистецтво, його місце в контексті сучасного мистецтва та вплив на художні процеси. 20 листопада відбудеться лекція «Сучасне світове наївне мистецтво: чарівність непростої простоти». Лекція присвячена історії наївного мистецтва в різних країнах Європи, Америки. Ми поговоримо про те, як непрофесійні митці втілюють у своїх роботах глибокі почуття, дитячу безпосередність та багатство культурних традицій і про відношення до них держави, культурних інституцій. Лекція відбудеться в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту.

Програма резиденції ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Освітня програма створюється у партнерстві із Закарпатською Академією Мистецтв.

Програму резиденції ВНН та участь Олександра Ляпіна реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

У постері використано зображення з твору Бабусі Мозес.
Кредит дизайну постера: Олег Перковський

Наївне ненаївне
Групова виставка
Резиденція Вибачте Номерів Немає
Закарпатський музей народної архітектури та побуту
Куратор: Олександр Ляпін
16.00, 15 листопада – 2 грудня, 2024

Учасники виставки:
Федір Бабинець (з колекції музею)
Йосиф Мускур (з колекції музею)
Олена Аляб`єва
Ілля Бровді
Андрій Воропай
Андріана Данилюк
Сергій Колодницький
Марсель Онисько
Любов Матіко
Роберт Петричко
Андрій Пилюгін
Тетяна Редько
Олена Сідак
Вікторія Слоква
Анастасія Тимченко
Катерина Туз
Олеся Улибіна
Ольга Янович

Текст куратора Олександра Ляпіна:

Назва виставки «Наївне ненаївне», бо по формі наївно, а за змістом глобальне. Виставка є одним з результатів реалізації дослідницької програми по наївному мистецтву Закарпаття, підтриманої арт-резиденцією «Вибачте номерів немає». Її мета показати розмаїття цього потужного напрямку мистецтва в регіоні, динаміку його розвитку. В процесі роботи вдалось лише акцентувати увагу на деяких з них, щоб окреслити подальші шляхи досліджень. В звʼязку з тим, що більшість митців не є членами офіційних творчих спілок, не ведуть активне публічне життя, їх пошук був радикально важким. Іноді ми просто розпитували продавців в кавʼярнях, нам допомагали навіть таксисти. Так ми знайшли пейзажиста Стаса Андрієвського, який влаштував виставку-продаж полотен прямо на вулиці, художника, ресторатора, галериста, кіномана Сергія Колодницького, муралістку Катериною Туз. Сконтактували з 106 річним художником Іллею Бровді з села Кольчино. Місцеву візіонерську художню спільноту збагатили митці, що вимушено приїхали сюди з початку повномасштабної війни. Анастасія Тимченко жила в Маріуполі. Олена Алябʼєва виїхала з Харкова.
Формуючи експозицію ми намагались показати не тільки різноманітність стилів і технік, і динаміку і напрямки розвитку мистецтва автодидактів. Підкреслити їх своєрідну мистецьку, філософську потугу. Отже в наївному мистецтві цінним є сам акт передачі внутрішнього стану, переживання, саме прагнення виразити себе без фільтрації, така собі інтенція, своєрідна форма концептуалізму.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН, групову виставку та участь Олександра Ляпіна реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Вдячність учасникам, Закарпатському музею народної архітектури та побуту, колекціонерам сім`ї Ман, Ігорю Луценко за сприяння та надання творів для виставки! 🙂

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Олександр Ляпін
Лекторій з історії наївного мистецтва
29 жовтня, 16.30 – Наївне тіло
20 листопада, 16.30 – Сучасне світове наївне мистецтво
22 листопада, 16.30 – Сучасне наївне українське мистецтво
Закарпатський музей народної архітектури та побуту, вул.Капітульна, 33а, м.Ужгород

Ознайомлювальний цикл з 3-х лекцій Олександра Ляпіна про сучасне українське та світове наївне мистецтво, його місце в контексті сучасного мистецтва та вплив на художні процеси. В першій лекції “Наївне тіло”, 29 жовтня розповідатиметься про художників автодидактів, про своє і чуже Тіло. Бажане і небажане. Лекції відбудуться в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту.

Програма резиденції ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Освітня програма створюється у партнерстві із Закарпатською Академією Мистецтв.

Програму резиденції ВНН та участь Олександра Ляпіна реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Наталка Дяченко
Генезис експедиційних практик мистецької ініціативи ДЕ НЕ ДЕ: показ відео та обговорення
18.00, 25 жовтня, Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород

Наталка Дяченко – документальна фотографиня, відеомейкерка, дослідниця. З 2016 року учасниця мистецької ініціативи DE NE DE, а також співзасновниця ГО «Музей відкрито на ремонт». У своїй краєзнавчій практиці використовує методи психогеографій та зчитування міста/місцевості під час фланування, зібрані матеріали слугують для створення архіву культурної спадщини та авторських відеоессе. Один з останніх партисипативних проектів створених у співпраці з @Даною_Брежневою – «Фотоательє Чудес Дани та Наталки» є рефлексією на повномасштабне агресивне російське вторгнення в Україну.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Освітня програма створюється у партнерстві із Закарпатською Академією Мистецтв.

Програму резиденції ВНН та участь Наталки Дяченко реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Кредит дизайну постера Олег Перковський

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Дана Брежнєва & Наталка Дяченко
Фотоательє Чудес Дани і Наталки,
Воркшоп по навичкам користування особистою косметичкою та основам позування перед камерою
13.00, 19 жовтня, 2024 року, в приміщенні Центру “Я Маріуполь”, Капушанська, 2, м.Ужгород

19 вересня о 13:00 в приміщенні Центру “Я Маріуполь” (Капушанська, 2) відбудеться воркшоп від учасниць резиденції “Вибачте номерів немає” Дани Брежнєвої та Наталії Дяченко по навичкам користування особистою косметичкою та основам позування перед камерою. На воркшопі розберемо косметику кожної учасниці на предмет необхідних засобів, порекомендуємо, що краще добрати відповідно до кольоротипу особистості, форми обличчя і якості шкіри. Також, професійна фотографиня розкаже як слідкувати за позою і світлом при фотосесії аби підкреслити найкращі риси і приховати недоліки. Авторки воркшопу проводять місяць в Ужгороді з проектом “Фотоательє Чудес”, в рамках якого роблять макіяжі і портрети ВПО, волонтерками, військовим та місцевим жителям в готелі Інтурист-Закарааття. Участь в воркшопі безкоштовна, але обмежена 10 місцями, тож проводиться за попередньою реєстрацією за номером телефону 095 270 55 48. З собою треба мати особисту косметику та одяг в якому буде комфортно фотографуватися. Чекаємо на вас!

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН, участь Дани Брежнєвої, Наталки Дяченко реалізовані завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Кредит дизайну постера Олег Перковський

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Леонід Марущак – Совкова пієта
Модераторка: Дана Брежнєва
Лекція
Закарпатський музей народної архітектури та побуту,
17.00, 17 жовтня, 2024 року, вул.Капітульна, 33а, м.Ужгород

Лекція Леоніда Марущака «Совкова пієта». Автор досліджує зародження меморіальної традиції трагічних сторінок української історії ХХ ст, та її нашарування в часі й просторі на прикладі монументу в м.Виноградів Закарпатської області.

Леонід Марущак, історик, співзасновник ГО “Музей відкрито на ремонт”

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН, участь Дани Брежнєвої та лекції Леоніда Марущака реалізовані завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Резиденція Вибачте Номерів Немає спільно із Закарпатською Академією Мистецтв рада представити лекцію Дани Брежнєвої “Кураторські практики. Створення та побудова експозиції. Досвід роботи з регіональними музеями”

Лекція відбудеться о 19.00, 10 жовтня, 2024 по вул.Волошина, 41 в м.Ужгород.

Дана Брежнєва, незалежна кураторка, дослідниця, членкиня мистецької ініціативи ДеНеДе, співзасновниця ГО “Музей відкрито на ремонт”.

В програмі резиденції Вибачте Номерів Немає у лекційній залі Закарпатської Академії Мистецтв Дана Брежнєва проведе лекцію-обговорення своїх кураторських практик зі всіма охочими. Розкаже про створення експозицій та роботу з художниками в муніципальній галереї, побудову експозицій і особливості роботи в регіональних музеях, поділиться думками щодо перспектив і можливостей розвитку професії куратора у воєнний час.

Програма резиденції ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Освітня програма створюється у партнерстві із Закарпатською Академією Мистецтв. 

Програму резиденції ВНН та участь Дани Брежнєвої реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Вдячність Максу Роботову

Олександр Ляпін, учасник резиденції Вибачте Номерів Немає у жовтні-листопаді, 2024

Народився у 1956 році в селі Новому під Бояркою Київської обл. У 1982 р закінчив КДПІ ім Горького. Мешкаю у Києві. Художник, куратор, дослідник сучасної української фотографії і народного нетрадиційного мистецтва, викладач в Школі Сучасного Мистецтва. Один з кураторів Фестивалю наївного мистецтва (2020 рік). З 2009 року займаюсь дослідженням нетрадиційного народного мистецтва, відомого як наївне мистецтво, арт-брют, інсайдерське мистецтво, мистецтво автодидактів, мистецтво аутсайдерів, сингулярне мистецтво, примітив тощо. Інтерпретація наївного мистецтва як цілісного феномена сприятиме осмисленню взаємовпливів явищ художньої культури із громадським життям. Зараз серед художників цього напрямку з’явилося багато учасниць та учасників бойових дій і у них є потреба рятувального художнього висловлювання. Наївне мистецтво є виразником народного настрою, світоглядних тенденцій та політичних переживань. Відтак, досліджуючи мистецький аспект наївної творчості, можна декодувати його.

Нажаль жодного сучасного наївного художника Закарпаття в цілому і зокрема з Ужгорода невідомо широкому загалу. Імен сучасних закарпатських наївних художників немає в енціклопедичному виданні “Українське наївне мистецтво ХХ-ХХІ ст.” (2020р.) Під час резиденції планую провести дослідження в галузі сучасного наївного мистецтва Ужгорода, ввести в науковий обіг, а також в контекст сучасного українського мистецтва нові імена, підготувати статті про ужгородський (закарпатський) наїв, зробити виставку робіт цих художників, можливо зробити з ними в майстерні спільний проект.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Олександра Ляпіна реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Oleksandr Liapin, participant of the residency Sorry No Rooms Available in October-November, 2024

Кредит світлини Ганна Войтенко

Наталка Дяченко, учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у жовтні, 2024

Документальна фотографиня, відеомейкерка, дослідниця. З 2016 року учасниця мистецької ініціативи DE NE DE, а також співзасновниця ГО «Музей відкрито на ремонт». У своїй краєзнавчій практиці використовує методи психогеографій та зчитування міста/місцевості під час фланування, зібрані матеріали слугують для створення архіву культурної спадщини та авторських відеоессе. Один з останніх партисипативних проектів створених у співпраці з Даною_Брежнєвою – «Фотоательє Чудес Дани та Наталки» є рефлексією на повномасштабне агресивне російське вторгнення в Україну.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Наталки Дяченко реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити учасниць у жовтні 2024 року Дану Брежнєву та Наталку Дяченко з проектом “Фотоательє Чудес Дани і Наталки”

Проект “Фотоательє Чудес Дани і Наталки” вперше був реалізований у містечку Ясіня (Закарпаття) в рамках фестивалю Фантазери 2023 року. Проект був задуманий як мігруючий слідом за осередками українських біженок/ів, що мали залишити свої домівки внаслідок повномасштабної агресивної російської інвазії та переміститися у відносно безпечніші куточки своєї країни та світу. За рік цільова аудиторія проекту розширилася – почалася робота з волонтерками, дружинами ветеранів, військовими, також скористатися унікальною можливістю відвідати фотоательє можна усім бажаючим за донат на ЗСУ. Дана і Наталка роблять макіяж, зачіску та фотопортрети, а також за допомогою письмового опитування ведуть міждисциплінарне дослідження відношення учасниць/ків до своєї зовнішності, у тому числі намагаються відслідкувати зміни, пов’язані із вимушеним переселенням, втратою домівок та близьких.

Дана Брежнєва, за освітою психологиня, від початку повномасштабної війни пройшла півторарічний курс із психології травм, роботі з ПТСР; незалежна кураторка, активістка. Наталка Дяченко, фотомисткиня, дослідниця регіонів України. Авторки проекту є співзасновницями ГО “Музей відкрито на ремонт”, що від 2015 року працює над модернізацією музейної системи України, активні учасниці мистецької ініціативи ДеНеДе.

Програма резиденції ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН, участь Дани Брежнєвої & Наталки Дяченко та їх проект реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Вони були тут
Арт-група Вони
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 28 вересня, 2024
Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття

Все, що зараз буде сказано, вже в минулому. Все, що хоче показати нам художник, — це те, що він вже зробив, те, що буде творити його історію, історію його особистого проєкту, те, що він із відчуттям великої утаємниченості представляє у подарунок Вічності. Але це ми вже почали говорити про плани на майбутнє. Є таке розповсюджене питання у кінці всіх інтерв’ю. Це липке, нав’язливе бажання якось залишитись у вічності, зачепитись якось, хоч за щось. А може просто одразу попросити когось, коли прийде момент, розвіяти тебе над морем, щоб навіть згадку про те, що ти був, знали тільки риби. Ця ідея дуже п’янить своєю поетичністю, відчуттям причетності до чогось майже непомітного, приваблює перспективою розчинитись у великому і знову ж таки вічному. Але для чого тоді ця метушня із написами на суходолі? Чому ми постійно читаємо ці вкрай важливі для когось повідомлення на кшталт: «Тут був Вася»? Що повідомляють нам вони? Вони були тут? Вони хотять, щоб про них хтось знав, пам’ятав. Але навіщо? Ніхто не знає, хто такий цей Вася. Іноді ще стоїть дата. Може людина потім планує час від часу повертатись на це місце. «Під цим деревом я кінчав», — гласить один із вирізаних в корі дерева написів на Погулянці у Львові. Зрештою тут зрозуміло, це про пам’ять.
Руслан Тремба та Олег Сусленко утворили арт групу Вони, яка насправді завжди існувала, просто Олег та Руслан про це не знали. 1 серпня 2024 року вони дізнались що вони — Вони: арт-група, що складається з двох художників із блукаючою арт-орієнтацією. Треба сказати, що, окрім чергового кроку на шляху до віднайдення себе у часі та просторі, Руслан та Олег досить цікаві, талановиті, працьовиті, розумні, чуйні, вправні, гарні, творчі, спритні, веселі, часом сумні, часом емоційні живі люди. Кожен із них зробив дуже багато, щоб це було правдою, але, разом з тим, багато хто у сучасній українській арт-індустрії може з упевненістю сказати що ні, не зробили. І буде дуже близький до істини. Сьогодні вони: Олег Сусленко та Руслан Тремба множать на два зусилля у спробі розуміння куди і з чим вони прийшли. Спільний проєкт художників «Вони були тут», який вони представляють на резиденції Вибачте номерів немає в готелі Закарпаття — це чергова відповідь на завдання з домашки, яку замість вчительки задав собі кожен з учасників. Що ти зробив, коли був на резиденції ВНН. Що ти зробив за ці два місяці. Що Вони зробили, коли були тут.

Програма резиденції ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН, участь та проєкт Арт-групи Вони реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

_
Кредит світлини у постері: Gertruda Meyer

Новини Закарпаття
Олег Харч
Резиденція Вибачте Номерів Немає
26 вересня, 2024
Номер 1416, готель Інтурист-Закарпаття

Персональна виставка Олега Харч

Програма резиденції ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН, участь та проєкт Олега Харч реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Олег Харч – Фейкомет та інші
18.00, 6 вересня, 2024
Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття

Текст автора:

“Ми щодня сприймаємо безліч інформації, не завжди перевіряючи її достовірність. Звикли вірити всьому, що нам кажуть по телевізору та в інтернеті, або просто навіть на вулиці. Ми самі є носієм фейків, коли не перевіряємо те що скрізь нас проходить. Інсталяція (відео твір), дає нам право вибору, повірити в те що нам було сказано чи знайти додаткову інформацію, перевірити сказане, переосмислити кожне слово. Тільки коли ми навчимося правильно сприймати інформацію, ми зможемо вижити в умовах вічно оточуючих нас фейків.

Тільки но зараз, моя переоцінка набула повноти, або хоча б ілюзії усвідомлення масштабу історичної катастрофи на особистому рівні, внутрішньо сімейної драми і вцілому для нашої національної української та загальнолюдської ідентичностей. Рефлексії (також паралельним чином) на те що було пережито моїм поколінням, народженим в час 60-х, стосовно переказів від раніших поколінь, батьків та навіть дідів вже складніше це не мій здобуток. Досвід радянського часу є травматичний, негативний та особистністий. В мистецтві візуальні об’єкти радянської доби та текстове навантаження є завжди відвертим, або прихованим сарказмом. Зокрема у презентації “Фейкомет та інше” планую показати відео натхнене через досвід служби в лавах тодішньої армії в котрих імплементую матеріал культурної спадщини піднімаючи критичне питання пам’яті травми. Звернення до фактів з дорадянського минулого, або навіть міфології є спробою переосмислення історичної спадщини. Що є моєю художньою експансією”.

Програма резиденції ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Олега Харч реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

_
Зображення у постері: Олег Харч, кадр відео-перформансу “Fakemet”, 2019

Ксенія Платанова, учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у вересні, листопаді, грудні, 2024 року
Художниця Ксенія Платанова народилася в Запоріжжі. Після повномасштабного вторгнення переїхала в Ужгород. Працює в жанрах: скульптура, інсталяція, фотографія.

Основні матеріали які використовує в своїх роботах: глина, пластик, текстиль, метал, продукти харчування. Змішані техніки викликають змішані почуття. Саме цього і прагне художниця працюючи з такими темами як табуйованість та сексуальність. “Все що я роблю є реакцією на події які відбувалися або відбуваються. Створюючи скульптури та об’єкти я звільняюся від травматичного досвіду. Яскраві образи дають мені можливість зануритися у вигаданий паралельний світ”. “Відверту розмову і співпрацю з талановитими людьми вважаю найціннішим подарунком. Це надихає і наповнює сенсом моє життя”.

Резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Ксенії Платанової реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Лізавета Герман – Курувати з любовʼю: виклики і пригоди українських кураторок
18.00, 30 серпня, 2024
Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття

“Чому кураторство — складний, але щиро цікавий професійний шлях в Україні ? Як відкрити галерею сучасного в країні, де «ринку нема»? Які виставки потрібні аудиторії під час великої війни ? Під час зустрічі, Лізавета поділиться багатоманітним досвідом десятирічної практики незалежного кураторства спільно з Марією Ланько; розповість про роботу галереї The Naked Room та викилики продюсування українського павільйону на венеційській бієнале, який відкрився на другий місяць повномасштабного вторгнення; покаже улюблені проекти і пояснить, до як цього всього стосується Ужгород”.

Програма резиденції ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Лізавети Герман реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Лізавета Герман, учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у серпні 2024 року

Лізавета Герман — мистецтвознавиця, дослідниця, кураторка. З 2014 року працює разом із Марією Ланько над кураторськими та освітніми проєктами. У 2018 вони співзаснували та курують галерею The Naked Room у Києві, а у 2022 році співкурували національний павільйон України на Венеційській бієнале. Зі спільного візиту до Ужгорода та під сильним враженням від місцевої художньої сцени у 2014 році Лізавета та Марія почали свій кураторський шлях та, зокрема, медіа платформу “Відкритий Архів”. В полі дослідницьких інтересів Лізавети — мистецтво шістдесятих років та історія кураторських практик в Україні та світі. Окрім програми та щоденних задач у The Naked Room, нині Лізавета працює над книгою інтервʼю про виставки та інституції в Україні у роки повномасштабної війни, та мріє завершити, спільно з художницею Люсею Івановою, комікс про поєднання кураторської роботи та турботу про немовля. Лізавета мешкає у Києві, куди щойно повернулася після 2-річного тимчасового перебування у Відні.

Програма резиденції ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Лізавети Герман реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)
_
Кредит світлини у пості: Kinder Album

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Олег Сусленко
16 серпня, 18.00 – Презентація досвіду “Галереї Це”
17 серпня, 11.00-14.00 – (офлайн) Воркшоп, сюрреалізм і поезія
Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття

В резиденційній програмі Арт-групи ВОНИ, член групи Олег Сусленко розкаже 16 серпня про створення та успішну роботу студентської експериментальної платформи сучасного мистецтва “галерея Це”. Про те, як у рамках актуальної української освітянської ситуації організувати та запустити діайвай індепендент стартап проєкт, наповнити його сенсом, робити виставки, акції, перформанси та просто отримувати задоволення від художніх практик без відриву від навчального процесу. А 17 серпня буде проведено воркшоп на тему сюрреалістичної поезії. Запрошуємо до співпраці. До зустрічі.

Для бажаючих долучитися 17 серпня до участі у художньому Воркшопі на тему сюрреалістичної поезії прохання надсилати лист підтвердження на електронну адресу: snralobby@gmail.com з короткою інформацією про себе та темою листа “Воркшоп, сюрреалізм і поезія”.

Програма резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій. Освітня художня програма резиденції ВНН створюється у партнерстві із Закарпатською Академією Мистецтв.

Програму резиденції ВНН та участь Арт-групи ВОНИ реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

_

Світлина у постері надана Олегом Сусленко

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Олег Сусленко – Про власний художній досвід та практики Кружки Есмарха
18.00, 15 серпня, 2024 року, Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття

В резиденційній програмі Арт-групи ВОНИ, член групи, художник, викладач ЛНАМ, куратор студентської експериментальної платформи сучасного мистецтва “галерея Це” Олег Сусленко розкаже про свій досвід взаємодії із сучасним українським мистецтвом за останні 25 років активного життя у ньому, про життя в мистецтві взагалі і з мистецтвом всередині себе. Також, Олег Сусленко дасть розлогу історичну оцінку діяльності арт-групи Кружка Есмарха. Арт-група Кружка Есмарха була заснована 1 травня 2009 року (учасники: Віктор Мельничук, Іван Небесник, Руслан Тремба, Олег Сусленко та спеціальний гість Михайло Ходанич). У такому складі Кружка Есмарха проіснувала 15 років. За цей час КЕ було проведено 9 виставок, а також група долучалась до організації інших проектів. До зустрічі.

Програма резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Арт-групи ВОНИ реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Світлина у постері надана О.Сусленком: Виставка “Ноктюрни та мініатюри”, галерея Коридор, Кружка Есмарха разом з спеціальними гостями Вадимом Харабаруком та Михайлом Ходаничем. ЕротАртФестиваль «Березневі коти», 2013, м.Ужгород

Арт-група ВОНИ учасники резиденції Вибачте Номерів Немає у серпні-вересні 2024 року

Учасники арт-групи Кружка Есмарха Руслан Тремба та Олег Сусленко оголошують всім, хто читає це повідомлення, що вони 1-го серпня 2024 року виходять з арт-групи Кружка Есмарха та утворюють нову арт-групу Вони (art group They). Новостворена арт-група Вони складається із таких учасників: Руслан Тремба та Олег Сусленко. Арт-група Кружка Есмарха була заснована 1 травня 2009 року (учасники: Віктор Мельничук, Іван Небесник, Руслан Тремба, Олег Сусленко та спеціальний гість Михайло Ходанич). У такому складі Кружка Есмарха проіснувала 15 років. За цей час КЕ було проведено 9 виставок, а також група долучалась до організації інших проектів. З 2018 року, тобто останні 6 років, у діяльності групи спостерігалась одна довга суцільна пауза. Не в змозі далі спостерігати за тотальним режимом тиші Руслан Тремба та Олег Сусленко ухвалили складне, але необхідне рішення: вийти із арт-групи Кружка Есмарха та оголосити про цей крок публічно на арт-резиденції “Вибачте, номерів немає”. Одразу, з 1 серпня на арт-резиденції “Вибачте, номерів немає” Олег Сусленко та Руслан Тремба розпочинають роботу над новим спільним проєктом у складі новоутвореної арт-групи Вони, який буде презентовано за два місяці, тобто по закінченню терміну перебування на резиденції. Протягом цих двох місяців будуть відбуватись лекції, артист токи, та дискусії. Запрошуємо всіх до столу.

Програма резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Арт-групи ВОНИ реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Олег Харч учасник резиденції Вибачте Номерів Немає у серпні-вересні 2024 року
Народився у місті Суми в 1963 році. З 1980 по 1985 роки навчання на факультеті будівельної технології в Дніпрі (тоді Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут). 1981- 83 рр навчався в художній студії Станіслава Черевко у м.Дніпро (Дніпропетровськ). В своїх наївно сюрреалістичних творах я висвітлюю паралельну реальність, яка константо тяжіє до деконструкції існуючих на цей день історичних подій, як в персональному житті пересічного українця (мене) так і на соціо-політичному театрі (умовне суспільство). Завдячуючи текстам-зображенням я маю можливість звужувати поле уяви глядача, тим самим досягаючи максимальної різкості в ідейному виражені та доводжу концепт до майже гротескного (де присутні комізм, сарказм чи то іронія) градусу кута зору споживача плодів моїх старань. Тематично це можуть бути особиста історія, соціально політичне потрясіння, історичні міфологія, вплив людини на навколишнє середовище.

Олег Харч український сучасний художник, що працює у фігуративному напрямку актуального мистецтва. Новий наїв (або як відзначив мистецтвознавець, історик Олег Сидор-Гібелінда – квазі-наїв), що й проявлялося в творчості художника цитатами з пост- концептуального часу в урізноманітнених сучасних техніках. Його мистецтво занурюється в колажі з паперу, асамбляж, традиційний живопис, вуличні проекти. А також в діджітал-арт, відео роботах, інсталяціях, перфомативних практиках та різних інтернет медіа. Олег піднімає питання «Хто ми, звідки ми та куди прямуємо?».

Впродовж крайніх років митець бере участь у численних (понад 60) персональних і групових виставках, включаючи в таких значних інституціях: 4-а та 5-а Одеські Бієнале, KYIV ART WEEK 2019 в Україні, а також Португалії – XXII Bienal Internacional de Arte de Cerveira, США – Художній музей Торранса та Італії «Україна: Оповідання. Сучасні митці», MAXXI – Національний музей мистецтв 21 століття в м.Римі. Роботи автора знаходяться в Кмитівському музеї образотворчого мистецтва імені Й.Д.Буханчука, Imago Mundi Collection власником котрої є італійський колекціонер Лучіано Бенеттон (Luciano Benetton) а живописний твір з серії “Такі вони заробітки” «Ремонт — стан душі» входить до музейної колекції Мистецького Арсеналу.

Авторська рукописна книга художника “Ватна Бухгалтерія” від листопада 2023 року придбана в колекцію збірок манускриптів Бібліотеки Прінстонського Університету Штату Нью Джерсі.

Програма резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Філатової Марії-Луїзи реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Бесіда про пейзаж
Марія-Луїза Філатова
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 31 липня, 2024 року
Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород

Філатова Марія-Луїза працює переважно з олійним живописом. Після початку повномасштабного вторгнення головним сюжетом робіт художниці стає пейзаж рідного міста Запоріжжя, доведений до стану знака. У 2022 та 2023 роках художниця тривалий час перебуває в Японії на мистецькій резиденції AT ARTS у місті Азучі, що розміщена в храмі Jogon-in temple, цей досвід утверджує у її роботах властиві їм медитативність та схильність до спрощення форми.

Програма резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програма резиденції ВНН та участь Філатової Марії-Луїзи реалізується завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Філатова Марія-Луїза учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у липні 2024 року

Філатова Марія-Луїза народилася у м.Запоріжжя. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури у Києві. Працює переважно з олійним живописом. Після початку повномасштабного вторгнення головним сюжетом робіт художниці стає пейзаж рідного міста, доведений до стану знака. У 2022 та 2023 роках художниця тривалий час перебуває в Японії на мистецькій резиденції, цей досвід утверджує у її роботах властиві їм медитативність та схильність до спрощення форми

Програма резиденція ВНН звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною (матеріальною і нематеріальною), розвитком художньо-культурних інституцій.

Програму резиденції ВНН та участь Філатової Марії-Луїзи реалізовано завдяки грантовій підтримці від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Кредит світлини у пості Елеонора Мосіна

Ділимося чудесною новиною, резиденція Вибачте Номерів Немає отримала Великий Грант фінансової допомоги від The Académie des beaux-arts in Paris у 2024 році! 🙂

Ділимося чудесною новиною, резиденція Вибачте Номерів Немає отримала Великий Грант фінансової допомоги від The Académie des beaux-arts in Paris у 2024 році! 🙂

The Académie des beaux-arts in Paris (https://www.academiedesbeauxarts.fr/) є однією з п’яти академій, які утворюють Інститут Франції. Вона сприяє захисту та ілюструванню художньої спадщини Франції, а також її розвитку, поважаючи при цьому плюралізм виразів. Щоб виконувати свою місію допомоги творчості, The Académie des beaux-arts in Paris здійснює меценатство та підтримку мистецьких проектів у різноманітних формах. В умовах війни в Україні Академія вирішила виділити екстрені кошти для допомоги українським митцям.

Вибачте Номерів Немає – це міжнародна резиденція сучасного мистецтва в котрій створюються умови для художньої практики, та перебування учасників в мистецькому і культурному середовищі м.Ужгород та Закарпаття. Резиденція ВНН розташована в готельному комплексі Інтурист-Закарпаття, в м.Ужгород. Готель Інтурист-Закарпаття – це місце, яке поєднує архітектурний феномен, соціальний контекст, культурний зріз та історичний наратив.

Програму резиденції сучасного мистецтва Вибачте Номерів Немає для 2024-2025 років підтримано The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts), програма має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною, розвитком художньо-культурних інституцій та зокрема проектно-освітніми програмами. Пропозицією для проектів на резиденції є створення контекстуального проекту із зазначеною вище темою в місті Ужгород, чи регіоні. Як результат можлива виставка (проект, перформанс, твір, тощо), мистецька бесіда (artist talk) та лекція(лекторій), чи воркшоп(воркшопи)…

Резиденція Вибачте Номерів Немає щиро дякує The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts) за надання Великої фінансової допомоги у 2024 році! :-))

Вдячність Нікіті Кравцову за рекомендацію та професійну підтримку! 🙂

Недобудовані недобудови
Олег Перковський
Резиденція Вибачте Номерів Немає
Галерея Коридор
18.00, 10 липня, 2024

“І тоді монахи сказали:
– Придивись добре до коней. Зараз вони завмерли. Але, щойно коні поворухнуться, загине одна імперія”.
“Коні Святого Марка, або роман про Трою” – Милорад Павич

“Після повномасштабного російського вторгнення одна частина проектів будівництва залишається незавершеною, а інша, перетворюючись на суміш будівельного пилу та уламків ракет, зникає. Колонна недобудови похилена та перетворена в нотатник із записами про вірогідність чи неможливість появи майбутньої споруди спроектованої в недалекому минулому” – Текст автора

“Історії не завершуються, або є завершеними у своїй незавершеності, проте саме недобудови Олег Перковський представляє завершеними, точніше довершеними творами мистецтва архітектурної споруди, що зокрема інтегрує залізобетонний об’єкт недобудови у візуальне мистецтво. Багато інформації несуть в собі “бруталістичні” недобудови котрі ми спостерігаємо здебільшого в урбаністичному краєвиді, зокрема відбиток часу історичного, що передає кризу політичну, економічну, соціальну та не тільки. Згадуючи працю архітектора, праця котрого є в економічній та не правовій системі забудовників, та саму систему “урбаніфікації” котра розширюється завдяки недобудовам, автор репрезентує світ як Велику недобудову, котра постійно досконало не добудовується” – Текст Петра Ряски

Проект Олега Перковського “Недобудовані недобудови” створений ним на стипендії ГО МСМ/UEAF – у партнерстві з The Andy Warhol Foundation for the Visual Arts

Андреа Калінова – Артіст толк
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 21 червня, 2024 року
Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород

Андреа Калінова навчалася на факультеті фотографії та нових медіа Академії образотворчого мистецтва в Братиславі. Вона закінчила докторантуру на кафедрі інтермедіа та мультимедіа Академії образотворчого мистецтва з дисертаційною роботою «Мистецькі стратегії як методи підтримки та захисту архітектури, що перебуває під загрозою зникнення». Вона є членом мистецької групи Abandoned (re)creation та некомерційної організації Jaromír Krejcar Society, котра має на меті відновити санаторій Махнач, що в Тренчанське Тепліце, про який вона зняла документальний фільм “Off Season” у 2018 році. Її перший повнометражний фільм «Останні мешканці санаторію Дружби» зараз знаходиться на стадії пост-продакшну, в котрому розповідається про тих, хто пережив абхазо-грузинську війну, котрі жили в попередньому санаторії в курортному місті Цхалтубо, Сакартвело.

Резиденція та проект Андреа Калінової індивідуально підтримано державними коштами Словацької Республіки та надані Словацькою радою мистецтв

Андреа Калінова учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у червні, 2024 року

Андреа Калінова навчалася на факультеті фотографії та нових медіа Академії образотворчого мистецтва в Братиславі. Вона закінчила докторантуру на кафедрі інтермедіа та мультимедіа Академії образотворчого мистецтва з дисертаційною роботою «Мистецькі стратегії як методи підтримки та захисту архітектури, що перебуває під загрозою зникнення». Вона є членом мистецької групи Abandoned (re)creation та некомерційної організації Jaromír Krejcar Society, котра має на меті відновити санаторій Махнач, що в Тренчанське Тепліце, про який вона зняла документальний фільм “Off Season” у 2018 році. Її перший повнометражний фільм «Останні мешканці санаторію Дружби» зараз знаходиться на стадії пост-продакшну, в котрому розповідається про тих, хто пережив абхазо-грузинську війну, котрі жили в попередньому санаторії в курортному місті Цхалтубо, Сакартвело.

Резиденція та проект Андреа Калінової індивідуально підтримано державними коштами Словацької Республіки та надані Словацькою радою мистецтв.

https://andreakalinova.net

Прийом заявок

Резиденція сучасного мистецтва Вибачте Номерів Немає приймає заявки від українських художниць та художників на участь у програмі резиденції 2024-2025 років

Програма резиденції ВНН 2024-2025 має на меті реалізацію інституційно критичних проектів пов’язаних з культурною спадщиною, розвитком художньо-культурних інституцій та зокрема проектно-освітніми програмами. Пропозицією для проектів на резиденції є створення контекстуального проекту, що базується на регіональному дослідженні із зазначеною вище темою в місті Ужгород, чи регіоні. Як результат можлива виставка (проект, перформанс, твір тощо), мистецька бесіда (artist talk) та лекція (лекторій, чи воркшопи)…

Вибачте Номерів Немає – це міжнародна резиденція сучасного мистецтва в котрій створюються умови для художньої практики, та перебування учасників в мистецькому і культурному середовищі м.Ужгород та Закарпаття. Резиденція ВНН розташована в готельному комплексі Інтурист-Закарпаття, в м.Ужгород. Готель Інтурист-Закарпаття – це місце, яке поєднує архітектурний феномен, соціальний контекст, культурний зріз та історичний наратив. Резиденція ВНН, будучи міжнародною резиденцією, продовжуючи приймати українських художників після повномасштабного російського вторгнення в Україну, після лютого, 2022 року, звертає увагу на критичну роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни.

Програму резиденції Вибачте Номерів Немає для 2024-2025 років для українських художниць та художників підтримано завдячуючи Гранту від The Académie des beaux-arts in Paris (French Academy of Fine Arts)

Ресурси, що надаються

Проживання: номер резиденційний, кімната близько 20 м кв. орендована резиденцією ВНН в готелі Інтурист-Закарпаття. За потреби студію близько 18 м кв. Доступ до спільної студії та інвентаря в студії Double Room, близько 30 м кв.

Резиденція надає: добові, кошти на матеріали, оплату дороги, підтримку організаційну та медійну, тощо.

Аплікація

Для заявки пропонується надіслати наступну інформацію: біо/cv, стейтмент художника, портфоліо (можливо додатково посилання на веб ресурс, якщо є), опис проекту для резиденції (якщо є), рекомендація (якщо є).

Електронна адреса для надсилання заявки: snralobby@gmail.com

Пам’ятна записка / Pro memoria
Резиденція Вибачте Номерів Немає

16.00, 26 квітня, 2024, Закарпатський обласний народний музей архітектури та побуту
Куратор: Петро Ряска
Учасники: Сашко Долгий, Олена Курзель, Олег Перковський, Каріна Синиця, Дмитро Соловйов

16.00, 26 квітня, Дмитро Соловйов – Модернізм Ужгороду. Незручна спадщина, Закарпатський обласний народний музей архітектури та побуту
18.00, 26 квітня, Олена Курзель – Порожнечі і прогалини, галерея Коридор
20.00, 26 квітня, Каріна Синиця – Сподіваюсь, небо не впаде на море, Номер 1416, готель Інтурист-Закараття

Якою має бути роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, коли є багато-мільйонна кількість вимушено переселених громадян-українців, коли в Україні зникають міста в результаті російських бомбардувань, знищується українська культура та народ, питання життя та зокрема місця проживання підноситься у якусь розмиту, але важливу форму прагнення. У проекті є спроби осмислення історії містобудівних та державотворчих аспектів через мистецтво, образи культурної спадщини матеріальної та нематеріальної. Зокрема, що робити із культурним спадком, котрий був збудований у травматичну добу історії України. Чи має цей спадок цінність історичну, культурну та економічну? Як дивитися на архітектуру та чи можуть архітектура та монументи самі промовляти залишаючись свідком історії. Спроба культурної інтервенції травматичних історично-культурних об’єктів в сучасний гуманістичний контекст дає змогу створити музей історії. Зберегти цінність критичної пам’яті історії та позбути матеріальну культурну візуальну спадщину змісту пропаганди колоніального імперського минулого. В проекті піднімається складне питання, як в історичному, соціальному, культурному відношенні споглянути на історію та збереження культурної спадщини з призми реальності сьогоднішньої військової експансії росії проти України.

Проект резиденції Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Пам’ятна записка / Pro memoria:
Дмитро Соловйов
Модернізм Ужгороду. Незручна спадщина
Резиденція Вибачте Номерів Немає
Куратор Петро Ряска
Закарпатський обласний народний музей архітектури та побуту,
16.00, 26 квітня, 2024

Незручна спадщина
Дмитро Соловйов

Останні два місяці я провів в дослідженні архітектури Ужгороду другої половини ХХ століття – часу, коли Ужгород став частиною України. Тоді в усьому світі панував модернізм, і Ужгород мав два етапи будівництва в цьому стилі – чехословацький модернізм та український радянський.
Чехословацьку спадщину в Ужгороду поважають. Її люблять, їй присвячують дослідницькі проекти, про неї видають книги.
Чого не можна сказати про українську архітектуру радянського періоду. Багато українців її часто не розуміють, активно стигматизують та навіть відкидають як чужу. Повномасштабне вторгнення росії в Україну та систематичне нищення нашої спадщини мало б згуртувати українців навколо неї, але стався зворотній процес. Українську радянську спадщину ми затаврували як ворожу та почали активно руйнувати, фактично допомогаючи в цьому росіянам. І забуваючи, що цю архітектуру та мозаїки створювали українці, професійні архітектори та художники, які намагалися формувати комфортне та естетичне міське середовище. Натомість сучасна диктатура забудовників, для яких єдиною ціллю є прибуток, яка перетворює наші міста на суцільні гетто з газоблоку, мало кого бентежить.
Чи встигнемо ми прийняти та осмислити нашу незручну спадщину до того, як повністю її знищимо?
Фотографії архітектури модернізму Ужгорода 1960-1980 років, представлені на виставці, демонструють синтез ультрасучасних рис світової архітектури модернізму та елементів народної архітектури й народного мистецтва України, закарбовуючі ідентичність Закарпаття у ХХ столітті.

Резиденція ВНН продовжуючи приймати українських художників після повномасштабного російського вторгнення в Україну звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни піднімає питання матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Збереження цінності критичної пам’яті історії. Пошук культурно-гуманістичного музею історії травматичних історично-культурних об’єктів.

Проект резиденції Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO

#reconnectionua

Порожнечі і прогалини
Олена Курзель
Резиденція Вибачте Номерів Немає
16.00, галерея Коридор, вул. Добоша, 7а, м.Ужгород

Текст авторки:
“Війна переслідує будь де, не дає повноцінно жити і функціонувати. Через стрес стається вигорання, зникає бажання спілкуватись, взаємодіяти з людьми, робити будь що. Виникає емоційна яма, з якої складно повернутись в звичайний стан. Виникають прогалини, які нічим заповнити. На виставці представлені зшиті об’єкти, які стали для авторки спробою переосмислити медіум, з яким вона працювала в дитинстві, через реалії сьогодення. Кожна з робіт – відбиток процесів і почуттів, що стали невід’ємною частиною повсякденності-необхідність спілкуватись, бути активним, діяти. За два роки повномасштабного вторгнення росії на територію України стає все важче триматись і не бути слабким і вразливим. Простір виставки-прояв слабкості, своєрідна мушля, де перемішались хаотичні почуття”.

Резиденція ВНН продовжуючи приймати українських художників після повномасштабного російського вторгнення в Україну звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни. Виконуючи функцію резиденції, котра відбувається у бруталістичному, архітектурному готельному комплексі готелю Інтурист-Закарпаття, піднімає питання матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Збереження цінності критичної пам’яті історії.

Проект резиденції Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Дмитро Соловйов
Модернізм Ужгороду,
Екскурсія,
Резиденція Вибачте Номерів Немає
12.00 – 15.00, 20 квітня, 2024, м.Ужгород
Початок біля будинку культури профспілок на вулиці Руській,
Резиденція ВНН продовжуючи приймати українських художників після повномасштабного російського вторгнення в Україну звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни. Виконуючи функцію резиденції, котра відбувається у бруталістичному, архітектурному готельному комплексі готелю Інтурист-Закарпаття, піднімає питання матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Збереження цінності критичної пам’яті історії. Пошук культурно-гуманістичного музею історії травматичних історично-культурних об’єктів.
Резиденцію Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.
Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Пам’ятна записка / Pro memoria

Резиденція Вибачте Номерів Немає
Закарпатський обласний народний музей архітектури та побуту, 16.00, 19 квітня, 2024,
Куратор: Петро Ряска
Учасники: Сашко Долгий, Олена Курзель, Олег Перковський, Каріна Синиця, Дмитро Соловйов

Якою має бути роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни, коли є багато-мільйонна кількість вимушено переселених громадян-українців, коли в Україні зникають міста в результаті російських бомбардувань, знищується українська культура та народ, питання життя та зокрема місця проживання підноситься у якусь розмиту, але важливу форму прагнення. У проекті є спроби осмислення історії містобудівних та державотворчих аспектів через мистецтво, образи культурної спадщини матеріальної та нематеріальної. Зокрема, що робити із культурним спадком, котрий був збудований у травматичну добу історії України. Чи має цей спадок цінність історичну, культурну та економічну? Як дивитися на архітектуру та чи можуть архітектура та монументи самі промовляти залишаючись свідком історії. Спроба культурної інтервенції травматичних історично-культурних об’єктів в сучасний гуманістичний контекст дає змогу створити музей історії. Зберегти цінність критичної пам’яті історії та позбути матеріальну культурну візуальну спадщину змісту пропаганди колоніального імперського минулого. В проекті піднімається складне питання, як в історичному, соціальному, культурному відношенні споглянути на історію та збереження культурної спадщини з призми реальності сьогоднішньої військової експансії росії проти України.

Резиденцію Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Сподіваюсь, небо не впаде на море
Каріна Синиця
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 16 квітня, 2024 року
Номер 1416, готель Інтурист-Закарпаття
В програмі (re)connection UA 2023/24

Текст авторки:

“Коли море висохло, там осідали поклади кам’яної солі та гіпсу. Але через мільйони років підземна вода зі злості вийшла на поверхню розтрощити ці скарби. На їх місці утворились порожнечі та провали, а сморід поступово став тхнути талою водою та підземними розсолами…”

Орієнтиром для настінного розпису, зробленого у маленькому готельному номері “Інтурист-Закарпаття”, стали дві речі: канони християнської церковної фрески та малярські діорами у науково-природничому музеї.
Оповідання в розписі починається від історії про висохле Пермське море, дном якого на сьогодні є поклади солі під багатометровим шаром ґрунту. Становлення людства та народження видобутку корисних копалин тісно переплітається з рефлексією на останню книгу Нового Заповіту – Одкрове́ння Івана Богослова (Апокаліпсис). Життєвий цикл від зародження цивілізації до її повного знищення нависає в цьому інтимному просторі так само як співіснують постійні думки про жахи та небезпеку поруч зі звичайним перебігом життя з його побутовими проблемами та радощами. Проєкт розповідає про щоденне переживання війни, експозиційно акцентуючи на тяжкому процесі засинання, панічних атаках та безсонні, яке переживають травмовані”.

Резиденція ВНН продовжуючи приймати українських художників після повномасштабного російського вторгнення в Україну звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни. Виконуючи функцію резиденції, котра відбувається у бруталістичному, архітектурному готельному комплексі готелю Інтурист-Закарпаття, піднімає питання матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Збереження цінності критичної пам’яті історії.

Проект резиденції Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Між молотом та ковадлом: спадщина модернізму в умовах війни
Дмитро Соловйов
Виклад
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 10 квітня, 2024 року,
Конференц зал готелю Інтурист-Закарпаття,
В програмі (re)connection UA 2023/24

Текст автора:

“Спадщина модернізму є найбільш контраверсійною в Україні, зокрема й тому, що повністю випала на часи УРСР. Ще до повномасштабного вторгнення робота з нею була неабияким викликом, але тепер і стигматизація спадщини та її захисників, і темпи знищення досягли апогею. Нелегітимний президент росії в.путін нахабно заявив, що вся спадщина радянської доби належить Росії, і багато українців з ним охоче погоджуються. Та чи не дарма? На лекції ми поговоримо про цінність спадщини українського модернізму, складнощі з її сприйняттям, та кому вигідне її знищення. І чи вийде нам щось врятувати для з-під молотків українських чиновників й “активістів” по боротьбі з “радянщиною” та ковадла з російських ракет”.

Резиденція ВНН продовжуючи приймати українських художників після повномасштабного російського вторгнення в Україну звертає увагу на роль культури та мистецтва в часи російсько-української війни. Виконуючи функцію резиденції, котра відбувається у бруталістичному, архітектурному готельному комплексі готелю Інтурист-Закарпаття, піднімає питання матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Збереження цінності критичної пам’яті історії. Пошук культурно-гуманістичного музею історії травматичних історично-культурних об’єктів.

Резиденцію Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Олег Перковський – Малюйквітиводи 2
Резиденція Вибачте Номерів Немає
16.00, 5 квітня, 2024 року, Скляний простір (Оранжерея), готель Інтурист-Закарпаття

Текст автора:

Це, певною мірою, ескапістський проект, робота над яким триває під час війни росії проти України, в час, коли війною просякнуті мало не усі художні сюжети.
Малювання краєвидів з етикеток мінеральних вод Закарпаття реферує не лише до відносного спокою в цьому регіоні України, але й до втрати значної частини природного ландшафту та фауни Півночі, Сходу та Півдня держави.
Віртуальний світ етикеток мінеральних вод переносить нас в іделічний довоєнний стан, а напруга з’являється разом із усвідомленням, що українська природа продовжує знищуватись російськими бойовими ракетами та має ризик продовжити своє існування лише у різного роду зображеннях.
Конкретні рисунки пейзажів мають у собі горизонталь, котра, на відміну від вертикалі, все ж не може забезпечувати абсолютний спокій.

Резиденція Олега Перковського та його виставка стали можливими завдяки підтримці:
Museums for Ukraine
TBA21
Приватним підтримкам через Патреон резиденції ВНН

Ландшафт міста як мовчазний свідок
Каріна Синиця
Презентація практики
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 14 березня, 2024 року
В просторі великого ресторану готелю Інтурист-Закарпаття

Каріна Синиця: “Оповідь про людське (спільне чи індивідуальне) через ландшафт, якому ми вже набридли”.

Резиденцію Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Утопія у стані війни
Сашко Долгий
Виклад
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 22 лютого, 2024 року,
Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття

Утопічна мрія в умовах війни виживає й трансформується, відображаючи глибинні зміни в суспільстві та його цінностях. Цей процес трансформації дозволяє суспільству не просто адаптуватися до нових умов, але й використати ці виклики як можливість для створення більш глибоко продуманого та стійкого майбутнього. Утопічні ідеали еволюціонують разом з суспільством, що змінюється, аби залишатися релевантними та надихаючими.

Резиденцію Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Дмитро Соловйов, учасник резиденції Вибачте Номерів Немає у лютому-квітні 2024 року
Дмитро Соловйов — український фотограф та дослідник архітектури. Народився в Запоріжжі, живе у Києві. Практика Дмитра включає документацію та аналіз модерністської архітектури та монументального мистецтва України через його проект “Український модернізм” https://www.instagram.com/ukrainianmodernism

Місія Дмитра — популяризація та збереження спадщини модернізму. Його дослідницька праця широко задокументована та представлена в численних публікаціях міжнародній аудиторії, зокрема через його проектну сторінку в соціальній мережі Instagram @ukrainianmodernism. З роками проект сторінки “Український модернізм” перетворився на важливу платформу котра піднімає проблеми збереження української культурної спадщини. У межах проекту Дмитро веде кампанії на захист цінних об’єктів архітектури модернізму та монументального мистецтва, проводить архітектурні екскурсії й лекції на основі своїх досліджень, організовує проекти з реставрації творів монументального мистецтва.

Резиденцію Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Зображення у пості: Дмитро Соловйов в природньому середовищі

Сашко Долгий учасник резиденції Вибачте Номерів Немає у лютому-квітні 2024 року

Сашко Долгий
Лисичанськ – Часів Яр – Суми – Київ –
Дослідник, митець, документаліст.

Куратор виставок сучасного мистецтва. Організатор музичних подій. Учасник національних та міжнародних виставок, проектів, резиденцій, бієнале. Дослідник теми соціальної еволюції через утопічні візії, та впливу публічних просторів на рівень напруженості суспільства.

Statement

Він все ще вірить у силу мистецтва як інструмента соціальних змін, хоча і знає, що це безнадійний самообман, він все ще осмислює сучасний світ через різні медіа, його наївна мета все ще — створити діалог між мистецтвом та глядачем, розширюючи межі звичного сприйняття та залучаючи людину до обговорення актуальних соціальних питань.

Резиденцію Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Каріна Синиця учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у березні-квітні 2024 року

Народилася у м. Сєвєродонецьк, Луганська область у 1999 році. Живе та працює у Києві. Художниця працює з медіумом живопису та практикою колажування, анімації. У свої творах мисткиня змальовує архітектурні споруди й конструкції, а також ландшафти, де акцентує увагу на порожнечі, пустотності та занепалості цих просторів. Однак архітектурні елементи в роботах авторки постають декораціями міського простору. Бо у центрі творів тематично та образно значиме місце займає оприявнення людських почуттів, емоційних станів та соціальних аспектів життя.

Резиденцію Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу

#reconnectionua

Олена Курзель учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у лютому-квітні 2024 року
Народилася в м. Южноукраїнськ Миколаївської області в 2000 р.

З 2012 по 2019 р вчилась у Державній художній середній школі ім. Т.Шевченка, факультет живопису, Київ, Україна. У 2023-му закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури за спеціальністю “станковий живопис”.

На сьогодні живе та працює в Києві.

Працює з живописом, вишивкою, дрібною пластикою, відео, фото, інсталяцією.

Центральні теми її творчості обертаються навколо понять забуття, самотності, самоідентифікації та реконструкції забутих образів.

Брала участь у проєктах: ”До чого сниться вода?”, Асортиментна кімната, Івано-Франківськ, Україна, 2023; ”Периферія спокою”, Галерея DIM, Варшава, Польша, 2023; ”Індивідуальна мінливість”, Інститут проблем сучасного мистецтва, Київ, Україна, 2023; ”Коли бурі виявляють тишу” як частина проєкту Her gaze, онлайн лабораторії, за підтримки Програми Східного партнерства Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, Галерея Kunstquartier Bethanien, Берлін, Німеччина, 2023; ”Merging the versions: unveiling traces”, Відень, Австрія, 2023; ”Між тобою та нами:спроба перекладу”, Хемніц, Німеччина, 2023; ”Форми присутності”, Мистецький Арсенал, Київ, Україна, 2023; ”Що можна втратити, що можна зберегти”, в рамках фестивалю “Поруч”, Одеса, Україна, 2023; ”Stay” в рамках проекту “NULLA”, за підтримки галереї Rhizom, Грац, Австрія, 2023; «Простір довкола, простір у мені», галерея Аукціонного дому «Корнерс», Київ, 2021.

Резиденцію Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу.

#reconnectionua

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити учасників у лютому – квітні, 2023 року:

Олена Курзель
Каріна Синиця
Дмитро Соловйов
Саша Долгий

Проєкт резиденції Вибачте Номерів Немає підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу.

#reconnectionua

Прийом заявок
Резиденція Вибачте Номерів Немає приймає заявки від українських та іноземних художниць та художників на участь у 2024 році.

Вибачте Номерів Немає – це міжнародна резиденція сучасного мистецтва в котрій створюються умови для художньої практики, та перебування учасників в мистецькому і культурному середовищі м.Ужгород та Закарпаття. В свою чергу резидент створює контекстуальний проект / виставку в місті Ужгород – чи регіоні, а також на вибір: artist talk, лекцію / воркшоп, тощо. Резиденція ВНН розташована в готелі Інтурист-Закарпаття, в м.Ужгород.

Ресурси, що надаються
Проживання: номер резиденційний: кімната близько 20 м кв. орендована резиденцією ВНН в готелі Інтурист-Закарпаття. Студію близько 18 м кв. Доступ до спільної студії Double Room, близько 30 м кв.
Резиденція надає: добові (та за можливості гонорар), кошти на матеріали, оплата дороги

Аплікація
Для заявки пропонується надіслати наступну інформацію: біо/cv, (або artist statement) портфоліо (+можна додатково посилання на веб ресурс, якщо є), опис проекту для резиденції (якщо є).

Координатор резиденції Петро Ряска
+380673947364
wybachtenomeriwnemaye@ukr.net
sorrynoroomsavailable@gmail.com

Музейна річ (я вдома)
Руслан Тремба
Резиденція Вибачте Номерів Немає
22 грудня, 2023 року, Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття

Резиденція та виставка Руслана Тремби стали можливими завдяки підтримці:
ГО Музей Сучасного Мистецтва / UEAF
Museums for Ukraine
TBA21

Воприч собі
Добриня Іванов
Куратор: Петро Ряска
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 29 листопада, 2023 року, Номер 1416, готель Інтурист-Закарпаття

Резиденція Добрині Іванова та його виставка стали можливими завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris

Малюйквітиводи
Олег Перковський
Куратор: Петро Ряска
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 29 листопада, 2023 року, Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття

Резиденція Олега Перковського та його виставка стали можливими завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris

Галина Глеба – лекція-воркшоп з аналізом типової грантової заявки та як її заповнювати

Галина Глеба – лекція-воркшоп з аналізом типової грантової заявки та як її заповнювати
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18:00, 20 листопада, 2023 року, Double Room, готель Інтурист-Закарпаття

Опис:
Учасниця резиденції “Вибачте номерів немає” Галина Глеба проведе воркшоп-лекцію з написання та оформлення типової заявки на грант, чи участь у виставковому проєкті за аналізом попередньо надісланих взірців CV та Portfolio від художниць/ків й фотографів/ок.

Галина Глеба – мистецтвознавиця, авторка статей про українське мистецтво і фотографію, кураторка виставок, дослідниця українського мистецтва та фотографії другої половини XX століття. Була кураторкою колекції українського мистецтва Grynyov Art Foundation (2016-2018). Працювала в Дослідницькій платформі PinchukArtCentre (2017-2022). Була запрошеною редакторкою журналу про українську фотографію Saliut Magazine (2020-2022). Співпрацює з освітньою платформою «Культурний проект» як лекторка про українське і світове мистецтво (з 2016 року). Співкураторка та випускова редакторка «Архіву мистецтва воєнного стану» від ГО “Музей сучасного мистецтва” (з 2022 року), співкураторка виставкового проєкту “Ти як? Виставка і дискусія” (2023).

Резиденція та воркшоп Галини Глеби стали можливими завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris

Київська бієнале «Де ми тепер, після всіх цих нескінченно повторюваних слів?» – Кураторська екскурсія 16 листопада 2023 року

Неймовірно раді повідомити, що роботу виставки «Де ми тепер, після всіх цих нескінченно повторюваних слів?», що проходить в готелі Інтурист-Закарпаття в рамках Київської бієнале спільно з резиденцією Вибачте Номера Немає, подовжено. Виставка буде доступна до відвідування ще один день – 16 листопада, з 16:00 до 20:00.

В цей день запрошуємо вас відвідати кураторську екскурсію за участі Петра Ряски та Дар’ї Шевцової. Початок о 19:00 на першому поверсі готеля.

Проект “Сайт резиденції Вибачте Номерів Немає”
Дизайн: Олег Перковський
Упорядник: Петро Ряска
Резиденція Вибачте Номерів Немає
19.20, 9 листопада, 2023 року, Дабл рум, готель Інтурист-Закарпаття

Резиденція Олега Перковського та проект створення сайту резиденції ВНН стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Добриня Іванов
Графічна серія і два відео
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 8 листопада, 2023 року, Дабл рум, готель Інтурист-Закарпаття

Резиденція Добрині Іванова стала можливою завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris

CV/Portfolio review для художників/ць
Галина Глеба

CV/Portfolio review для художників/ць
Галина Глеба
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18:00, 20 листопада, 2023 року, Double Room

Опис:
Учасниця резиденції “Вибачте номерів немає” Галина Глеба проведе навчальний CV та Portfolio review для художниць/ків й фотографів/ок, а також воркшоп-лекцію з написання та оформлення типової заявки на грант чи участь у виставковому проєкті.
Якщо ви хочете взяти участь у рев’ю та отримати коментарі, чи поради щодо оформлення та наповнення своїх CV та Portfolio – надсилайте зібрані матеріали у форматі pdf до 15 листопада на електронну пошту: sorrynoroomsavailable@gmail.com з заголовком листа “для CV/Portfolio review”.
Аналіз та розбір CV та Portfolio відбуватиметься індивідуально, про час і дату повідомимо окремо.

20 листопада о 18:00 відбудеться відкрита лекція-воркшоп з аналізом типової грантової заявки та як її заповнювати.

Галина Глеба – мистецтвознавиця, авторка статей про українське мистецтво і фотографію, кураторка виставок, дослідниця українського мистецтва та фотографії другої половини XX століття. Була кураторкою колекції українського мистецтва Grynyov Art Foundation (2016-2018). Працювала в Дослідницькій платформі PinchukArtCentre (2017-2022). Була запрошеною редакторкою журналу про українську фотографію Saliut Magazine (2020-2022). Співпрацює з освітньою платформою «Культурний проект» як лекторка про українське і світове мистецтво (з 2016 року). Співкураторка та випускова редакторка «Архіву мистецтва воєнного стану» від ГО “Музей сучасного мистецтва” (з 2022 року), співкураторка виставкового проєкту “Ти як? Виставка і дискусія” (2023).

Резиденція та воркшоп Галини Глеби стали можливими завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris

Уте Кільтер: Як встати з колін?
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 25 жовтня, 2023 року,
Дабл рум 1114, готель Інтурист-Закарпаття, пл.Кирила і Мифодія, 5

CV Ute Kilter
for the project sorrynoroomsaviable Uzhgorod’23
it`s wrote:
art critic
TV star
performer
actress
Тобто я є арт-критиком, була ТБ зіркою, але залишаюся перформеркою та актрисою “по життю” = тобто за самою сутністю своєю. Знялася у 7 фільмах Кіри Муратової, мала “дружні, сімейні зв’язки”.
Після навчання в Берліні реалізовувала проекти в Одесссі, такі як “Батискаф”, “Батискаф-2” та інші, виступала як video-dance performer в Україні, Європі (Берліні, Копенгагені, Відні). Двічі представляла Україну у “Культурних столицях Європи”. Та у місті Лінц на величезному “Батискафі” експонувалася діяльність нашої Ліги “Рівень 14”. Хоча найважливішим досі вбачаю перформанс “Коліно”!
Але моє надбання то АРХІВ сучасного українського мистецтва 1990-2017 років.

Резиденція Уте Кільтер стала можливою завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris

Уте Кільтер учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у жовтні 2023 року
CV Ute Kilter
for the project sorrynoroomsaviable Uzhgorod’23
it`s wrote:
art critic
TV star
performer
actress
Тобто я є арт-критиком, була ТБ зіркою, але залишаюся перформеркою та актрисою “по життю” = тобто за самою сутністю своєю. Знялася у 7 фільмах Кіри Муратової, мала “дружні, сімейні зв’язки”.
Після навчання в Берліні реалізовувала проекти в Одесссі, такі як “Батискаф”, “Батискаф-2” та інші, виступала як video-dance performer в Україні, Європі (Берліні, Копенгагені, Відні). Двічі представляла Україну у “Культурних столицях Європи”. Та у місті Лінц на величезному “Батискафі” експонувалася діяльність нашої Ліги “Рівень 14”. Хоча найважливішим досі вбачаю перформанс “Коліно”!
Але моє надбання то АРХІВ сучасного українського мистецтва 1990-2017 років.

Резиденція Уте Кільтер стала можливою завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris

Світлина у пості з архіву Уте Кільтер

Де ми тепер, після всіх цих нескінченно повторюваних слів?

Вибачте Номерів Немає

08.10.2023 – 12.11.2023

Готель “Інтурист-Закарпаття”, площа Кирила і Мефодія, 5, Ужгород, Україна

Кураторська група: Петро Ряска, Дар’я Шевцова

Художники та художниці: Катерина Алійник, Лука Басов, Катя Бучацька, Данило Галкін, Маргарита Журунова і Богдан Локатир, Анна Звягінцева, Нікіта Кадан, Олекса Конопелько, Саша Курмаз, Наталія Кушнір, Ярема Малащук і Роман Хімей, Патріція Пліх, Олена Пронькіна, Василь Ткаченко, Максим Ходак

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну мільйони українців були змушені покинути свої домівки, полишаючи міста під постійними обстрілами та загрозою окупації. Художники та художниці не стали винятком, і у відповідь на ці нагальні виклики культурні інституції мали переосмислити власні стратегії, щоб направити усі наявні ресурси на допомогу. Важливу роль серед них зіграли існуючі та новостворені резиденції – від початку спрямовані на те, щоб надати прихисток та безпечні місця для продовження мистецької практики, вони згодом перетворилися на динамічні спільні простори для співпраці, рефлексії та, найважливіше, взаємної турботи. Зважаючи на близькість до кордону і порівняно далеке розміщення від активної зони бойових дій, ужгородська резиденція «Вибачте номерів немає» в готелі «Інтурист-Закарпаття» стала одним з таких осередків безпеки. Запозичений для її назви вираз, який в часи найбільшої популярності готелю часто можна було почути у відповідь від портьє, набув нового сенсу, позначивши травматичний досвід людей у пошуках нових місць для життя.

Виставка «Де ми тепер, після всіх цих нескінченно повторюваних слів?» бере початок від екстрених резиденцій, що були організовані у 2022 році Київською бієнале спільно з рядом європейських інституцій для підтримки української культурної спільноти. Поєднуючи роботи учасників та учасниць програми з практиками інших українських художників та художниць, виставка переплітає особисті історії та колективні досвіди проживання війни, втрати домівки та вимушеної релокації. Звертаючись до сутності готелю як тимчасового транзитного простору, де очікування і невизначеність сповільнюють плин часу, вона пропонує подорож просторими залами, покинутими потаємними куточками та усамітненими кімнатами у спробі виявити і переосмислити сліди, які війна залишила в нашій історії та в нашому житті. Як ми уявляємо собі повернення до попередніх планів та мрій, і коли починається майбутнє, до якого ми постійно апелюємо в наших розмовах?

Виставка відбувається в рамках Київської бієнале 2023. Київська бієнале – це міжнародний форум мистецтва, знання та політики, що об’єднує виставки та дискусійні платформи. Бієнале застосовує міждисциплінарну перспективу на перетині гуманітарних наук, соціально-ангажованого мистецтва та політичного активізму, щоб осмислювати ключові проблеми сучасного світу. Бієнале організовує Центр візуальної культури.

Київська бієнале 2023 проходить у співпраці та за підтримки: Асортиментної кімнати, Федерального міністерства мистецтв, культури, громадської діяльності та спорту Австрії, Департаменту культури міста Відня, Національного центру Олександра Довженка, ERSTE Foundation, Foundation for Arts Initiatives, Galeria Labirynt, Goethe-Institut, Інституту наук про людину (IWM), L’Internationale, M HKA (Музей сучасного мистецтва в Антверпені), Міністерства культури та інформаційної політики України, Музейного кризового центру, Музею сучасного мистецтва у Варшаві, проєкту Other Edges (hablarenarte, KAIR, MeetFactory, Центр візуальної культури), Sigrid Rausing Trust, резиденції «Вибачте, номерів немає», tranzit.at, tranzit.org (Братислава, Будапешт, Бухарест, Відень, Клуж, Прага, Ясси) та програми Європейського Союзу Creative Europe.

Графік роботи виставки:

8 жовтня – 17:00-19:00

9 жовтня – 16:00-19:00

У період з 10 жовтня до 12 листопада виставка працює по четвергах, п’ятницях та суботах з 16:00 до 19:00, а також за індивідуальною домовленістю. Домовитися про відвідування можна у приватних повідомленнях на сторінці резиденції “Вибачте Номерів Немає” або за телефоном +380673947364.

Добриня Іванов – учасник резиденція Вибачте Номерів Немає
у листопаді – жовтні, 2023 року

Добриня Іванов, визнаний художник в сучасній українській культурі, з’явився на сцені у 2009 році. Він відомий своїм унікальним творчим підходом, що розвивається нелінійно та в різних напрямках. Іванов має легкість у жестах, яка може бути сприйнята як нахабство, або романтика прикрита брутальністю. Його мистецтво зосереджене на пошуку істини через знайдені об’єкти, уривки історій і унікальні жести.
Однією з його ключових робіт є “Надія” (2011), сайт-специфічна інсталяція, створена для виставки “Космічна Одіссея”. Ця робота відображає уявлення радянських людей про космос як про велику мрію, втілену через світло, що символізує надію серед радянських меблів.
Іванов також експериментує з поняттями історії мистецтва, як у роботі “REM sleep” (2013), де він діалогує з Олександром Родченком, створюючи відповідь на його конструктивістський стілець. Його роботи часто містять внутрішню драму і розглядають історичні та культурні контексти.
У 2013 році Іванов розпочав проект у жанрі історичного мок’юментарі “Автономна республіка Борщагівка”, досліджуючи правові перспективи сепаратистських процесів в Україні. Цей проект зазнав перерви через події Революції Гідності.
Іванов також працює з концепціями особистого і публічного, як у роботі “Складові присутності” (2013), де він фіксує взаємодію з художницею Катею Бучацькою.
Він вважається художником-романтиком, який може вкладати глибокий зміст у прості об’єкти або створювати величезні інсталяції, що провокують роздуми та емоції. Його роботи висвітлюють складність та багатогранність людського досвіду та історії, залишаючись відкритими для інтерпретації та рефлексії.

Резиденція Добрині Іванова стала можливою завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris

лишитися не можна тікати
KAR
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 29 вересня, 2023 року,
Дабл рум 1114, номер 1420, готель Інтурист-Закарпаття

KAR = лишитися не можна тікати + я люблю Херсон Херсон любить мене + [30+62] + ультрафіолет я є меня нет = 28.09.2023

Резиденція та виставка KAR стала можливою завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris

У пошуках ідеального поселення:
Сергій Дяченко – Ольвія та містобудівні утопії
Виклад
Резиденція Вибачте Номерів немає у партнерстві з Балтік Арт Центром та Мільвус Артістік Рісьорч Центр
Розклад – Реформа –
Куратори Алекс Фішер – Петро Ряска
16:00, 10 вересня, 2023 року, вул.Капітульна, 33а, м.Ужгород,
Закарпатський музей архітектури та побуту

Проект “Розклад – Реформа -”, резиденція Сергія Дяченко, виклад стали можливими завдяки підтримці:
The Swedish Institut
The beaux-arts Academy in Paris
European Cultural Foundation
Baltic Art Center
Milvus Artistic Research Center

У пошуках ідеального поселення
Розклад – Реформа –
Резиденція Вибачте Номерів Немає разом з Baltic Art Center та Milvus Artistic Research Center
Куратори Алекс Фішер – Петро Ряска
Закарпатський обласний народний музей архітектури та побуту,
вул.Капітульна, 33а, м.Ужгород
16.00, 30 серпня – 10 вересня 2023

Учасники:
Відкрита Група, Данило Галкін , Ксенія Гнилицька, Софія Дорошенко, Саша Долгий, Сергій Дяченко , Нікіта Кадан, Юлія Манукян, Павло Маков , Якопо Натолі , Євген Нікіфоров, Олег Перковський, Антон Саєнко, Студія 12345678910, Ярослав Футимський, Аліна Якубенко, KAR

В справедливій ідейній праці Платона “Держава” в десятій книзі:

“Розглядається мистецтво і досконала держава. Речі в світі, які наслідує мистецтво, є наслідування речам самим по собі, тому художник — творець привидів, далеких від дійсності. Художник-наслідувач не знає справжніх властивостей предметів, в своїй творчості він спирається на суперечливість сприйняття душі; у мистецтва немає критеріїв істинного і помилкового. Мистецтво має справу з ницим, допомагаючи йому взяти гору над розумним. Тому в досконалій державі поезія має бути лише у вигляді гімнів богам і похвали доброчесним людям.” (з Вікіпедії)

Художня історична подорож у пошуках поселення міста та села бездоганного та утопічного. Ідеальний Мілет, ідеальне місто Платона, ідеальне місто П’єро делла Франческа, ідеальне місто Леонардо, утопічні ідеї про побудову ідеального міста XVIII ст, Місто-Сад ХХ ст, Ле Корбузьє…, Столиця Бразилії, утопічні експериментально показові села УРСР, радянська модель індустріалізації та урбанізації тощо.

Спроба переглянути моделі поселення від загального до детального, як в історичному так і в соціальному та культурному відношенні. Критичне споглядання історії з призми реальності російсько-української війни з актуальністю відбудови міст України звертаючи увагу на відновний імунітет травми війни у світовому досвіді воєн..

Виставка демонструє низку методів взаємодії з міським забудованим середовищем, визнаючи, що кожне місто а) унікальне і б) постійно змінюється, а також в) що різні обставини породжують різні підходи. Рекомендовані роботи зосереджені на «дрібних» деталях і «великих» баченнях, дивлячись зверху, знизу, усередині та за межами вибраного середовища та предметів. Спираючись на мережу співавторів Sorry No Rooms Available з усієї України та міжнародної спільноти, виставка включає проекти, які стосуються Ужгорода, а також ті, що пов’язані з явищами в інших місцях, таких як Дніпро та напіввигаданий Світлоград. Деякі проекти є архівними, а інші є новими та/або презентуються вперше. Розміщуючи різні роботи в контактуванні одна з одною, виставка має на меті викликати критичні дискусії щодо авторства та управління в місті.

Виставка проходить в Музеї архітектури та побуту в Ужгороді – закладі, заснованому ще в радянський період, який містить колекцію архітектурних моделей і має на меті відобразити різні способи існування Закарпаття та України загалом. Це буде друга виставка, яку Sorry No Rooms Available реалізує в музеї. Таким чином, виставка є продовженням прагнення резиденції розвивати зв’язки з іншими мистецькими та культурними закладами Ужгорода.

Про партнерство між Sorry No Rooms Available (SNRA), Baltic Art Center (BAC, Вісбю, Швеція), Milvus Artistic Research Center (MARC, Knislinge, Швеція) та soma.majsternia (Львів, Україна). Проект під назвою Kindling (Розклад) сприяє співпраці між SNRA, BAC і MARC, яка триває з 2020 року, і розширюється за допомогою soma.majsternia, які привносять власний досвід у перформативних практиках. Разом група працюватиме над Kindling (від англійського терміну «розкладати ватру»), дослідницьким проектом і діалогом між малими та середніми мистецькими платформами, що працюють у регіональних та сільських районах.

“Розклад” виходить з переконання, що резиденції, особливо ті, що діють поза контекстом столичного мегаполісу, за прислів’ям «розжеврюють вогонь» у громадах, у яких вони знаходяться, підтримуючи соціально заангажовані мистецькі практики. Проект має форму резиденцій із супутніми публічними програмами, включаючи майстер-класи, покази, вистави та заключний симпозіум. Кожен партнер Kindling розробляє власну концептуальну структуру, адаптуючи проект для своєї організації.

Проект «Розкрад – Реформа –» став можливим завдяки підтримці:
The Swedish Institute
The beaux-arts Academy in Paris
European Cultural Foundation
Baltic Art Center
Milvus Artistic Research Center

Щира подяка галереї The Naked Room за надання для групової виставки праць Ксенії Гнилицької та Павла Макова

Олег Перковський – Розмова про два проєкти: Синхронізувати теперішнє та In Memoriam
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 24 серпня, 2023 року, Double room 1114, готель Інтурист-Закарпаття

Розмова про два проєкти: Синхронізувати теперішнє (2018) та In Memoriam (2019). В першому за основу взято недобудови Ужгорода 2017-2018 років, в другому — процес знищення мозаїк радянського періоду у Львові станом на 2019 рік

Завдяки підтримці
The beaux-arts Academy in Paris

Другий урбан-дрейф Ужгородом:
ГАЛАГОВ У РОЗВИТКУ
Проєкт «Місто VS Утопія» від Сергей Дяченко, Юлія Манукян

В рамках Резиденції Вибачте Номерів Немає програми “Розклад – Реформа – ”, куратори Петро Ряска та Alex Fisher

У партнерсві зі шведськими резиденціями Baltic Art Center та Milvus Artistic Research Center. За підтримки the Swedish Institute, the European Cultural Foundation and The Beaux-Arts Academy in Paris.

Критичний погляд через проєкт «Місто VS Утопія» від Сергей Дяченко, Юлія Манукян:

На площі Богдана Хмельницького 23 серпня 2021 р. на 30-метровому флагштоку підняли прапор 3,5 на 7 метрів. Це один з найпростіших способів акцентування певної точки на площі чи у містобудівному просторі міста. Але якщо ця точка сама по собі, то вона майже не працює. Це одна з наших сьогоднішніх тем. Неподалік від флагштоку, на Київській набережній є місце, з якого мав би відкриватися неймовірний вид на Народну площу на протилежному березі. Але за деревами ніякої площі й ніякого “неймовірного” виду не розкривається. Між тим, ця площа того варта. Модерністичний адміністративний центр Ужгорода забудовувався у 1923–1938 рр. й називається Малий Галагов. Хоча за його значенням слово «малий» тут аж ніяк не підходить.
Про цей чеський проект та архітектуру Малого Галагова опубліковано чимало досліджень, але нас буде цікавити містобудівна складова проекту. Містобудівники Адольф Лібшер та Франтішек Крупка розробили без перебільшення геніальний проект. Мабуть через те, що зробили своїм співавтором саму природу. План опирався на обрис русла річки Малий Уж, яка огинала свою ж заболочену долину величезним півколом (звідки й слово «галаго» – болотиста місцевість). Так народилося підковоподібне планування, центром якого стала партерна площа від величезної будівлі уряду до набережної Ужа. На неї ж виходили з обох боків інші адміністративні будівлі.
Під час будівництва планувальна схема удосконалювалася, вносилися незначні зміни. Зрештою вона стала нагадувати більше не підкову, а спіраль Фібоначчі (равлика золотого перетину). Підкова залишилася не повною, її дуга отримала кілька циркульних центрів, а групи кварталів у середині – кілька планувальних осей. Але одна вісь все ж таки виокремлена – це та сама вісь Народної площі й головної її будівлі – адміністрації Ужгородської області (Уряду Підкарпатської Русі). Будівлю можна назвати урядовим містечком під одним дахом, вона має шість поверхів, два внутрішніх відкритих двори та 600 кабінетів. Будівля заворожує архаїчними посиланнями на вавилонські палаци, античні храми, класицистичні адмінбудівлі й разом з тим надсучасними архітектурними та технічними прийомами.
Ясна річ, що простору до набережної для розвитку містобудівної осі було замало, й тому архітектори передбачали будівництво мосту та продовження її далі на південний берег Ужа у бік залізничного вокзалу. Втім у 1934–1937 рр. міст звели нижче за течією, аби відвести транспортний транзит за межі урядових кварталів, що було дуже розумним рішенням. Можна було б сподіватися на різнобічний розвиток початкової ідеї, але все містобудівництво припинилося у 1938 р. передачею Ужгорда та його околиць до складу Угорщини.
Ідея розвитку головної осі Народної площі так і залишилась у проектах. Але для її реалізації зовсім не обов’язково будувати міст. Розвинути Народну площу й завершити планувальну «спіраль» вочевидь можна було й за рахунок сучасної площі Богдана Хмельницького. Тут і можна було продовжити партер Народної площі й звільнити візуальний «простріл» від високих дерев, й якимось чином акцентувати всі важливі точки. Це рівно те, що й малося на увазі у першому проєкті – планувальне поєднання двох берегів, аби центральна площа мала дійсний вплив на розвиток міста й на протилежному березі Ужа. Й ідея з прапором могла б вирішити якусь з цих проблем. Але для нього було обрано зовсім випадкову точку посередині скверу.
Ідеальним місцем для прапора міг би стати місце перетинання осей Народної площі та готелю «Ужгород». Крім того потрібно не лише розкрити вид на площу, а й облаштувати у якийсь спосіб оглядовий майданчик з боку Київської набережної, наприклад у вигляді півкруглої тераси над схилом річки.
Перейдемо мостом Масарика на Галагов. Транспортний міст, площа Дружби Народів та частина вулиці Митної від площі до Собранецької вулиці стали природним та планувальним кордоном між Урядовими кварталами Малого Галагова та котеджним містечком Великого Галагова, який є «великим» за розмірами площі забудови.
Отже наступним питанням є планувальне поєднання центрів цих двох районів, у яких вони були планувально добре виділені. На Великому Галагові цим центром є овальна площа Князя Лаборця на перетині вулиць Закарпатської та Яна Гуса. Нам не вдалося виявити перших скетчів чи якихось креслень містобудівної ідеї Великого Галагова. Але маємо сьогоднішній стан, тобто результат, за яким можна більш-менш реконструювати початкову ідею. Але тим більше дивною виглядає невиразність поєднання осьової вулиці Великого Галагова – Закарпатської з Малим Галаговим. Й навіть якщо так сталося випадково, то розвиток планувальної ідеї вимагав би це поєднання все ж таки зробити.

Наразі рішення можуть бути різними. Ми пропонуємо як варіант таке: циркульний поворот вулиці Закарпатської, який вона робить у північній своїй частині (за перетином вул. Добролюбова), повторити на південному її відтинку й провести під мостом Масарика до органічного злиття з Набережною Незалежності.
Наступним пунктом необхідної генерації ідей (наше наступне завдання) є площа Князя Лаборця. Проблема полягає у тому, що сама ідея овальної площі тепер не прочитується й власне візуально площа не «тримає» район, вона просто “поросла лісом”. Одним з можливих рішень є перетворення її на величезний квітковий партер, у якому лише периметр буде обсаджений деревами й підсилений стриженими кущами, які вже утворюють зелені коридори вздовж всіх вулиць у цьому районі. Іншим варіантом може бути встановлення більш виразної домінанти, ніж нинішній дерев’яний хрест. Це може бути скляний прозорий обеліск, може бути 3-D-візуалізація якогось дивного чи геометричного обєкту тощо.
Чому взагалі це так важливо? Саме тому, чому й автори Малого Галагова, які всі були людьми епохи модернізму тим не менш зверталися до класичної упорядкованості, яка була ознакою упорядкованості всього міського простору, ознакою того, що у місті панує закон й визначене майбутнє, що є одним з чинників впевненості у завтрашньому дні для мешканців. В урбанізмі ХХ століття ці елементи, як певний психологічний прийом, якщо і не всюди, але в певних місцях мають себе проявляти. Наприклад, будівлі органів влади чи банків не мають давати візуальних приводів до їх ненадійності чи безвідповідальності.
Цікаво, що овальна площа Великого Галагова розташована відносно вулиці Яна Гуса не в її центрі. Можливо, у першому проекті вона і не завершувалася вулицею Івана Франка, а бігла крізь нинішню спортивну зону далі, аж до берега Ужа. Власне навіть тепер її можна було б прокласти у вигляді алеї між спортивними майданчиками та стадіоном, які цьому, як не дивно, не заважають. А можливо й невипадково незаважають, якщо вона все ж таки тут планувалася. Отже було б непогано це зробити, адже відчувається очевидна незавершеність ідеї підкреслення центрального значення вулиці Яна Гуса навіть у класичній симетрії трипроменевості. Тобто дві паралельні вулиці з обох боків в певний момент роблять невеликий згин й починають сходитися. Це вулиці Добролюбова (з північно-західного боку та вул. Митна (з південно-східного боку). Вочевидь й сама вулиця Яна Гуса, як і ці дві вулиці, завершуючись Крутим схилом гори вздовж Собранецької вулиці, мала була б у цьому схілі чи вже на ньому якось підкреслюватися – великим гротом, чи домінантою (*Отже це друге наше завдання). Наприклад, важливою точкою вище на схилі є місце перетину осі вулиці Яна Гуса й осі Народної площі Малого Галагова. Це місце приблизно потрапляє на приватні ділянки на вулиці Василя Сливки, 16-18. Втім обидві ці осі можна акцентувати незалежно одної від іншої у будь якому місці й вище.

Повертаючись до планувального поєднання Великого та Малого Галагова, тозагалом вони досить органічно поєднуються вулицями Боженка, Шевченка та Томаша Масарика за допомогою знайомих нам плавних вигинів цих вулиць. І видно, що так задумувалося від самого початку. Тобто радіальна структура північної частини Великого Галагова з променевими вулицями Боженка, Загорською та Гвардійською виглядають цілком органічно. Адже вони повторюють цей загальний планувальний поворот.
На розі вулиць Шевченка та Гойди зробимо наступну зупинку. Вулиця Гойди – це саме та Підковоподібна вулиця, під якою тече закритий у колектор Малий Уж. Закривати річки у колектори було модно у XIX та й у ХХ столітті. Це робилося не лише для розширення проїжджих частин вулиць, але й заради покращення санітарного стану, осушення заболочених місць та уникнення використання цих річок, які здебільшого перетворювалися у забруднені стічні канави. Але наприкінці ХХ – початку ХХІ століття тенденції сильно змінилися. Транспорт намагаються вивести з центральних частин міст й зробити їх більш привітними до людини, до пішохода. Поширюються намагання максимального озеленення й заквітнення центрів міст, а також повернення річок в урбаністичний простір. Саме таку ідею й ми пропонуємо для розгляду. Адже сама назва «Галагов» була народжена річкою. (Цікаво, що на мапі Ужгорода 1763 р. саме Малий Уж показаний основним руслом Ужа).
Малий Галагов через події, пов’язані з перекроєнням кордонів та війною, так і залишився частково не забудованим. Але він став гарною зеленою зоною у середмісті, а отже відновлення річки тут виглядало б природнім.

Якщо ви хочете стати співавтором проєкту, то долучайтися! Наші два завдання цього разу:

1_Запропонувати ідею облащтування Овальної площі (площі Князя Лаборця), як головної площі Великого Галагова.

2_Запропонувати ідею акцентування осі вулиці Яна Гуса на межі вулиці Собраницької чи вище – на схилі Кальварії.
Ідеї можна прописати, або зробити графічний скетч або малюнок. Зробити фотографію з нього та надіслати на пошту diaczenko.s@gmail.com

В ПОШУКАХ ЦЕНТРУ МІСТА
Проект “Місто ВС Утопія”, Сергій Дяченко – Юлія Манукян
Резиденція Вибачте Номерів Немає, програма Розклад – Реформа –

У партнерсві зі шведськими резиденціями Baltic Art Center та Milvus Artistic Research Center. За підтримки the Swedish Institute, the European Cultural Foundation and The Beaux-Arts Academy in Paris.
Куратори: Alex Fisher – Петро Ряска
18:00, 18 серпня, 2023 року, зустріч навпроти входу в замок на вул.Капітульній

Урбан-дрейф містом
Впродовж довгої історії існування Ужгорода виникали цікаві ідеї його розвитку. Якісь з них були реалізовані, якісь реалізувалися лише у фрагментах, а якісь були спотворені до невпізнанності. Спробуємо роздивитися ці ідеї під час наших прогулянок.
Перша з таких прогулянок відбудеться 4 серпня о 16:00 від готелю Інтурист-Закарпаття. Проведуть прогулянку дослідники міст Сергій Дяченко та Юлія Манукян, члени громадської організації «Урбан Ре-Паблік».

Проект “Розклад – Реформа -” та резиденція Сергія Дяченко та Юлії Манукян стали можливо завдяки підтримці:
The Swedish Institut
The beaux-arts Academy in Paris
European Cultural Foundation
Baltic Art Center
Milvus Artistic Research Center

Марія Ланько учасниця резиденції Вибачте Номерів Немає у серпні, 2023 року.

Майже 10 років тому, взимку 2014 року, саме в Ужгороді почався наш з Лізаветою Герман кураторський шлях. Тоді ми приїхали на запрошення учасників Відкритої групи досліджувати мистецьку сцену Закарпаття та Львова.

Саме досвіди тієї подорожі стали основою для моєї/нашої подальшої роботи, а стосунки з художниками, що ми їх тут зустріли, визначальними. Ми їх означили “теґами”: творення спільнот, тимчасовість, неформальні галереї, повсякденність, приватне тощо. Але також — Петро Ряска, Павло Ковач Дж., Стас Туріна, Антон Варга, Юра Білей…

Сьогодні, коли визначеності в мистецьких практиках стає дедалі менше, я знов тут, щоб перевірити, де це все, де ми всі.

Настрій до-айфонової епохи sponsored by Liza German’s Nokia.

Результати дослідження можна все ще простежити на openarchive.com.ua

Марія Ланько, кураторка, співзасновниця галереї The Naked Room.

Резиденція Марія Ланько стала можливою завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris

Урбан – Дрейф містом: Малий та Великий Галагов у структурі міста
Сергій Дяченко – Юлія Манукян
Резиденція Вибачте Номерів Немає, програма Розклад – Реформа –
У партнерсві зі шведськими резиденціями Baltic Art Center та Milvus Artistic Research Center. За підтримки the Swedish Institute, the European Cultural Foundation and The Beaux-Arts Academy in Paris.
Куратори: Alex Fisher – Петро Ряска
16:00, 11 серпня, 2023 року, зустріч на площі Богдана Хмельницького, біля флагштоку

Урбан-дрейф містом
Впродовж довгої історії існування Ужгорода виникали цікаві ідеї його розвитку. Якісь з них були реалізовані, якісь реалізувалися лише у фрагментах, а якісь були спотворені до невпізнанності. Спробуємо роздивитися ці ідеї під час наших прогулянок.
Перша з таких прогулянок відбудеться 4 серпня о 16:00 від готелю Інтурист-Закарпаття. Проведуть прогулянку дослідники міст Сергій Дяченко та Юлія Манукян, члени громадської організації «Урбан Ре-Паблік».

Проект “Розклад – Реформа -” та резиденція Сергія Дяченко та Юлії Манукян стали можливо завдяки підтримці:
The Swedish Institut
The beaux-arts Academy in Paris
European Cultural Foundation
Baltic Art Center
Milvus Artistic Research Center

Перший урбан-дрейф Ужгородом:

ПРОСПЕКТ СВОБОДИ, ЦВИНТАР НА КАПУШАНСЬКІЙ

Проєкт «Місто VS Утопія» від Сергей Дяченко, Юлія Манукян

В рамках Резиденції Вибачте Номерів Немає програми “Розклад – Реформа – ”, куратори Петро Ряска та Alex Fisher

У партнерсві зі шведськими резиденціями Baltic Art Center та Milvus Artistic Research Center. За підтримки the Swedish Institute, the European Cultural Foundation and The Beaux-Arts Academy in Paris.

Критичний погляд через проєкт «Місто VS Утопія» від Сергей Дяченко, Юлія Манукян:

Судячи з архітектури забудови проспекту Свободи в межах Заньковецької-Капушанської, ця забудова з’явилася у 50-х роках ХХ століття. Обидва боки вулиці від Площі Кирила та Мефодія (дивна назва) до Капушанської забудована за єдиним проєктом симетрично розташованих чотириповерхівок. Початок, від Кирила та Мефодія, організований у вигляді «воріт» підвищеними п’ятиповерховими блоками – давня класична традиція. Але у розрізі чеського модернізму чомусь зразу на думку приходить площа Франтішека Ульріха на Гочаровому проспекті в Градець-Краловому. Тобто це рішення виглядає досить органічним для об’єднання модерністичного чеського Малого Галагова з радянськими новобудовами.

Вочевидь ідея була вивести поперечну вулицю (Заньковецької) на Швабську. Й хоча з боку Швабської існувала фрагментарно історична забудова, йшлося про історичну перспективу, у якій важливо було наступним містобудівникам знайти спосіб завершити ідею. Але «ніт». Ці містобудівні перспективи були поховані грубими прибудовами, які поховали під собою все, що залишалося ще від вулиці Заньковецької та цієї.

Втім ще більшим злом стало будівництво храму Христа-Спасителя у 2000 р. на цій площі (одночасно з відбудовою старшого його брата – храму Христа Спасителя). Монструозні розміри храму, нагло-центральне його місце розташування на місці зеленого скверу кричуще доводять, що реалізація фінансувалася й проштовхувалася безпосередньо з москви. Лише заявлений відкритий кошторис складає більше 5 мільйонів доларів. Можна лише уявити – тіньовий. Чи б осилили такі суми ужгородські віряни?

Але що ми зрештою маємо? Маємо катастрофічну втрату художньо-архітектурної ідентичності Ужгорода. Цей промосковський храм-монстр варварськи згвалтував делікатну та вразливу 400-річну архітектурну спадщину Ужгорода. Гігантоманією принижений й тендітний Хрестовоздвиженський собор на замковій горі. Вкрадена навіть його назва для нижнього храму монстра, за назвою якого чомусь називають тепер всього цього монстра. Й це теж виглядає не випадковим.

Зазвичай, ми виправдовуємо будь-яке більш менш цікаве архітектурне рішення. Й з огляду на загальні архітектурні якості – питань немає. Але йдеться про очевидну масштабну архітектурну агресію москви на найвіддаленіше від неї українське місто. Й боротися з цим тепер можна лише шляхом повернення до ситуації 1990-х рр., тобто повного демонтажу будівлі разом з фундаментом.

Навпроти монстру стоїть готель «Закарпаття», який був найвищою будівлею Ужгорода. І от тепер увага (!). Висота готелю з усіма надбудовами – 55 м, а собору – 60 м (до вінчального хреста – 52,6 м). Тобто вочевидь і тут ідея була хоч трішки, але бути вище всіх.

Ми не будемо торкатися усіх важливих аспектів вдалого розташування готелю «Закарпаття», збудованого у 1979 р. до московської олімпіади, але звернемо увагу на «замиканням» готелем північної частини проспекту Свободи у 1300 м, від самого Транспортного мосту, звідки він добре розкривається. Західний пішохідний бульвар проспекту Свободи орієнтований просто на центральну вісь готелю, й ця вісь заворожує.

І от у зв’язку з цим виникає купа запитань до нового розпланування площі Кирила і Мефодія, яке навіть цю ідею зруйнувало просто недоречним висадженням занадто високих дерев просто на перспективі готелю. Ніхто не проти озеленення, але в сучасному місті озеленення має допомагати вирішувати містобудівні проблеми, а не створювати їх. Симпатичний зразок радянського модернізму – готель «Закрапаття», – був штучно закритий, а невдала забудова того ж радянського періоду західної частини цієї ж площі розкрита аж так, що влітку тут ніде сховатися від спеки.

На вулиці Капушанській підійдемо до воріт Закарпатської клінічної лікарні імені Андрія Новака. Початок лікарні на цій ділянці сягає 1866 р., коли дві військові казарми облаштували під лікарню. Вже у 1872 р. в Ужгороді сталася холера, й тоді з Будапешта запросили молодого лікаря-епідемолога Ендре Новака, який виявився ще й добрим організатором. Він почав розбудовувати лікарню, й 14 червня 1886 року був відкритий центральний корпус, у 1911 зведено епідемологічний павільйон, у 1913 – триповерховий хірургічний, у 1916 – четвертий корпус. Від 2008 р. Лікарня носить ім’я Новака. Його ім’ям названо й вулицю, яка вела від початку Капушанської аж до старого цвинтаря повз цю саму лікарню.

От ця вулиця з кладовищем є предметом нашого наступного розгляду.

Вулиця Новака тепер не перетинає проспект Свободи, але це було важливе перехрестя, адже проспект Свободи (тоді – Новомєстська вул.) був символічним кордоном між каплицею, яка завершувала комплекс лікарні та воротами цвинтаря, між світом живих та мертвих. Симпатична каплиця (це навіть не каплиця, а повноцінний костел) була збудована у 1900 р. Домітіллою Новак – сестрою ордену св. Вінцента. У 1966 р. каплицю зруйнували радянські партійні чиновники. У тому ж році закрився цвинтар. Після цього, як виглядає, й була формалізована можливість перекриття вулиці Новака п’ятиповерхівкою, за адресою Свободи, 3. Але насправді, цей типовий проект передбачав можливість залишити прохід під будівлею, адже сходові клітини були ізольовані від першого поверху, й будинок міг бути взагалі без нього. Під будинком могли б наприклад розташувати паркінг. Отже архітектори залишали можливість не руйнувати планувальну схему, яка склалася за 100 років перед тим. Але влада міста цього не зробила й почався природній процес утворення мертвої зони, з усіма наслідками деградації всього кварталу. Частина історичного центру у 8 гектарів, периметром у 1,25 км перестала бути цікавою не тільки для туристів, але й для мешканців. Чи можна територію лікарні відкрити? Не тільки можна, але й потрібно, адже за великим рахунком це зелена зона. Звісно, можна у нічний час чи під час епідемій входи зачиняти, – не проблема. Така сама деградація спіткала й квартал навпроти, де розташовувався цвинтар.

У 2014 р. Каплиця на території лікарні була відроджена, трішки не в тому місці, але так само в кінці вулиці Новака, там, де мали б бути ворота й до лікарні.

Тепер подивимося, що ж стало з кладовищем. Воно занедбане й закинуте. Звісно причиною тут не було лише перекриття вулиці Новака, – це лише концептуальний зв’язок. Просто офіційне закриття цвинтарів тягне за собою припинення фінансування його благоустрою.

Спробою повернення життя у цей куточок міста було зведення у 2013 р. копії дерев’яного храму св. архістратига Михаїла зі села Нересниця Тячівського району, який згорів у 2003 р. Зараз на огорожі цвинтаря з’явився банер з проєктом відродження цвинтаря у вигляді меморіального комплексу. Навіть не будемо коментувати його, бо він все говорить про хід мислення влади.

Якщо ви з Ужгорода, знаєте це місто, та хочете стати співавтором дослідження, то зробіть своє дослідження за цією схемою

Кредит зображення: Площа Кирила та Мефодія 1980-ті рр. Світлина: https://ua-reporter.com/news/istoricheskie-kadry-kak-vyglyadel-prospekt-svobody-v-uzhgorode-v-proshlom-veke-foto

Урбан-дрейф містом
Сергій Дяченко – Юлія Манукян
Резиденція Вибачте Номерів Немає, програма Розклад – Реформа –
У партнерсві зі шведськими резиденціями Baltic Art Center та Milvus Artistic Research Center. За підтримки the Swedish Institute, the European Cultural Foundation and The Beaux-Arts Academy in Paris.
Куратори: Alex Fisher – Петро Ряска
16:00, 4 серпня, 2023 року, зустріч біля готелю Інтурист-Закарпаття

Урбан-дрейф містом
Впродовж довгої історії існування Ужгорода виникали цікаві ідеї його розвитку. Якісь з них були реалізовані, якісь реалізувалися лише у фрагментах, а якісь були спотворені до невпізнанності. Спробуємо роздивитися ці ідеї під час наших прогулянок.
Перша з таких прогулянок відбудеться 4 серпня о 16:00 від готелю Інтурист-Закарпаття. Проведуть прогулянку дослідники міст Сергій Дяченко та Юлія Манукян, члени громадської організації «Урбан Ре-Паблік».

Проект “Розклад – Реформа -” та резиденція Сергія Дяченко та Юлії Манукян стали можливо завдяки підтримці:
The Swedish Institut
The beaux-arts Academy in Paris
European Cultural Foundation
Baltic Art Center
Milvus Artistic Research Center

Сергій Дяченко – Юлія Манукян учасники резиденції Вибачте Номерів Немає, програми «Розклад – Реформа – » у липні – серпні, 2023 року

Юлія Манукян і Сергій Дяченко є засновниками ГО «Urban Re-Public» (Херсон), яка фокусується на досліджені розвитку міст та публічних просторів у широкому сенсі, розглядаючи історичні частини міст, як простори їх ідентичності. Останнім часом велося дослідження періоду модернізму у Німеччині, Польші, Чехії, Литві та Румунії.

В рамках попередньої участі в резиденції «Вибачте, номерів немає» (Ужгород) Сергій Дяченко і Юлія Манукян представили Херсонський модернізм, дослідили Ужгородський модернізм і історію містобудівних інновацій 30-х рр., поточну урбаністичну ситуацію і розробили рекомендації до її розвитку.

Юлія Манукян – журналістка (культура, мистецтво, урбаністика), кураторка мистецьких та урбаністичних проєктів, експертка Музейницької Ради ГО «Музей сучасного мистецтва в Україні», лавреатка Премії Вацлава Гавела з прав людини 2023.

Сергій Дяченко – дослідник архітектури, член Українського національного комітету ІКОМОС, член Національної спілки архітекторів України, експерт музейної справи.

Резиденції Сергія Дяченко та Юлії Манукян стали можливо завдяки підтримці:
The Swedish Institut
The beaux-arts Academy in Paris
European Cultural Foundation
Baltic Art Center
Milvus Artistic Research Center

Там була якась історія
Презентація відео та фільмів
Резиденція Вибачте Номерів Немає
Галерея Коридор, 18.00, 27 липня, 2023 року
Кураторка Наталія Лісова

Учасники: Віталіна Бойків, Габріел Булеца, Софія Голубєва, Світлана Заприлюк, Райвіс Капілінскіс, Анастасія Колібаба, Кус Іштван, Наталія Лісова, Інна Лук’янець, Марина Малютіна, Михайло Мельниченко, Марія Пелішенко , Віктор Покиданець, Петро Ряска, Андрій Стегура, Роберт Саллер, Габріелла Федяєва, Павло Фулей, Вадим Харабарук, Наталія Шевченко

Резиденція Вибачте Номерів Немає представляє в часі тривання групової виставки “Там була якась історія” в галереї Коридор відео праці з колективного проєкту “Художні дії в довкіллі: “Вправи з лендарту” кураторки Наталії Лісової. Художні дії відбувалися щосуботи впродож з 27 травня по 24 червня, 2023 року на заздалегідь визначених місцях, а саме: на березі водойми Кар`єру, на березі озера Цегельне, в Боздоському парку, на Ботанічній набережній та на Набережній Незалежності річки Уж.

Групова виставки “Там була якась історія” триває зараз і відкрита для відвідування в галереї Коридор.

Монолог KAR
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18:00, 28 липня 2023 року, Double room, готель Інтурист-Закарпаття

Презентація практики, зустріч та бесіда з учасницею резиденції ВНН херсонською художницею KAR.

KAR художниця з України. Координати творчості 46,6558 північної широти та 32,6178 східної довготи. У своїх роботах 2018-2021 KAR досліджує термінологічне дно мистецтва (краса=мистецтво=Херсон / предмет вільного задоволення=мистецтво=Україна), ґрунтуючись на реальних подіях, поєднуючи досліджуване в самідзат. 24-го лютого 2022 року фіксує антиметафоризацію відкупації окупаційного мистецтва в Херсоні під час повномасштабного акту вторгнення росії в Україну. «3етівщина» просочується в графіку кераміку текстиль колаж думки KAR які художниця перед від’їздом 1-го листопада 2022 року знищує переправляючи «по клаптику на згадку» ще живого мистецтва з окупованого Херсона на окупований лівий берег. 10-го лютого 2023 року раніше фіксовані об’єкти- клаптики проходять етап прикордонного сканування на предмет «підвальності» у напрямку Крим — росія — Білорусь —Латвія — Литва — Польща — Україна — Молдова. 21-го лютого 2023 KAR занурюючись в Oberliht приймає рішення відтворити по клаптиках роботи в «Лишитися не можна тікати», які були знищені під час переправи через Дніпро під час переправи в нікуди… 20-го травня 2023 в Йоенсуу художниця починає створювати нову серію графіки «я люблю Херсон Херсон любить мене». 30-го червня 2023 KAR прямує до Ужгорода до “Вибачте номерів немає”

Резиденція KAR стала можливою завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris
European Cultural Foundation

Аліна Якубенко – Пріключеніє русского солдата
Резиденція Вибачте Номерів Немає
10 липня, 18.00, 2023 року,
Double room 1114, готель Інтурист-Закарпаття

Резиденція та виставка Аліни Якубенко стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation – Ukraine edition of the Culture of Solidarity Fund
The beaux-arts Academy in Paris

Безучасний простір
Наталія Лісова
Виставка
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 5 липня, 2023 року,
Простір великої зали бувшого ресторану готелю Інтурист-Закарпаття

Текст авторки:
Проєкт Безучасний простір – це спроба архівування тонкої матерії простору готелю Закарпаття як жест віри, любові та надії про неможливу реінкарнацію втраченого доброботу та безтурботності у його минулому стані.
Водночас, це дослідження простору як такого, що є сам по собі самодостатнім, цінним та водночас ефемерним – невловимим саме для людини, як істоти тимчасової/смертної, оскільки простір та час є основоположними складовими фізичного світу. Саме збереження спобом фіксації значимих для субєкта місць та подій є засобом боротьби із швидкоплинністю життя.
Коли відбувається втрата контролювання часу внаслідок непередбачуваних обставин, намагання повернутися до утраченого порядку призводить до відновлення минулого способу життя заради отримання відчуття стабільності та захисту в майбутньому.
Зрештою, час циклічний, розквіт та занепад змінюють одне одного.

Резиденція та виставка Наталії Лісової стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Кредит афіші: Аттіла Гажлінскі
Кредит світлини у афіші Наталія Лісова – живопис із серії “Безучасний простір”

Там була якась історія
Резиденція Вибачте Номерів Немає
Галерея Коридор, 16.00, 1 липня, 2023 року
Кураторка Наталія Лісова

Учасники: Віталіна Бойків, Габріел Булеца, Софія Голубєва, Світлана Заприлюк, Райвіс Капілінскіс, Анастасія Колібаба, Кус Іштван, Наталія Лісова, Інна Лук’янець, Марина Малютіна, Михайло Мельниченко, Марія Пелішенко , Віктор Покиданець, Петро Ряска, Андрій Стегура, Роберт Саллер, Габріелла Федяєва, Павло Фулей, Вадим Харабарук, Наталія Шевченко

Резиденція Вибачте Номерів Немає представляє в галереї Коридор праці колективного проєкту “Художні дії в довкіллі: “Вправи з лендарту”, кураторки Наталії Лісової. Художні дії відбувалися щосуботи впродож з 27 травня по 24 червня, 2023 року на заздалеідь визначених місцях, а саме: на березі водойму Карєру, на березі озера Цегельне, в Боздоському парку, на Ботанічній набережній та на Набережній незалежності річки Уж

Текст Наталії Лісової:

Форма – ні що інше, як порожнеча,

Порожнеча – ні що інше, як форма.

Все видиме порожньо.

Сутра «Серце непереборної мудрості», поч. ІІІ ст.

У східній мудрості порожнеча сприймається в позитивному значені як простір, який можна заповнити, місце аби щось додати, в той час я заповнена форма унеможливлює цей процес і є завершеною у своєму розвитку. Дослідження учасниками виставки локальних територій за допомогою спостереження, виявлення та підкреслення особливих рис місцевого ландшафту, намагання відчути його контекст, історію, знайти гармонію в процесі художніх дій в довкіллі, розкрити його потенціал, є спробою знайти та заповнити пусті місця живописних куточків Ужгорода власною творчою взаємодією з ним. Водночас демонстрація мистецьких напрацювань у просторі галереї Коридор способом показу документації є вимушеною умовою тому, що твори лендарту можуть існувати лише тимчасово і є невід’ємними від свого місця реалізації. Таким чином простір галереї фактично не є заповненим власне лендарт об’єктами і залишається вільним, як і місцини художніх дій, порожніми.

Мистецька течія лендарт зародився у Сполучених Штатах наприкінці 60-х рр. 20 ст. як реакція митців на екологічні проблеми, як протест проти споживацького суспільства та комерціалізації мистецтва, і в перекладі з англійської мови означає «мистецтво землі», творчість поза межами галерейного простору відкрила перед художниками нову сферу діяльності – природу. Ідея руху полягала в тому, щоб покинути галереї та вийти у відкритий простір. Зазвичай лендарт-художники використовують природні матеріали: каміння, дерева, зелені насадження, воду в поєднанні із штучними матеріалами. Це заважає стати лендарту частиною ринкової системи та перетворитися на естетичний товар, тому у музеях і галереях лендарт можна побачити завдяки фото- та відео- документації.

Згодом, у 1990-х роках лендарт породив нову мову творчої взаємодії з природою і на теринах України. Вітчизняні художники мистецтва довкілля розглядають ландшафт як засіб самоідентифікації й привертають увагу до історичного культурного простору та відображають глибоко вкорінені міфічні зв’язки між культурною ідентичністю й природними процесами. На думку художника Петра Бевзи «українському ленд-арту притаманне «переплетіння» та «пристосування», яке передбачає «мінімальне залучення довкілля як засобу активації людської свідомості в боротьбі з «превалюючим культом споживання (…)», тому українські художники визначають мистецтво довкілля як «мистецтво створення художніх образів у навколишньому середовищі за допомогою природних засобів, з метою означення довкілля як джерела довічно існуючих тем та ідей (…)». Українська художня практика націлена на зняття відчуженості людини від природи, усвідомлення себе, як частини спільного природного простору, неперервний зв’язок людини із землею, космосом, що і є головною рисою української ментальності – любові до природи рідного краю.

Резиденція Наталії Лісоваї та Групова виставка стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Партнерство: Галерея Коридор

Кредит афіші: Аттіла Гажлінскі
Кредит світлини у афіші Марина Малютіна

художні дії в довкіллі:
ВПРАВИ З ЛЕНДАРТУ
Кураторка Наталія Лісова

УЧАСТЬ ВІЛЬНА
24 червня з 12:00 – 15:00, набережна р.Уж, навпроти Уж-Венеція, м.Ужгород
Бажаючих долучитися чекаємо 24 червня о 12:00 на набережній навпроти Уж-Венеція

Резиденція Вибачте Номерів Немає та учасниця РВНН Наталія Лісова запрошують усіх бажаючих для реалізації власних творчих ідей в довкіллі з природних матеріалів та участі у колективному лендарт-проєкті, який проводиться щосуботи з 27 травня по 24 червня у живописних куточках міста Ужгород. Результати мистецького дослідження природного середовища будуть представлені у галереї Коридор наприкінці червня.

Резиденція та проект Наталії Лісової стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Аліна Якубенко та Дана Брежнєва
Презентація художнього проекту “наВІЙяне”
Резиденція Вибачте Номерів Немає
23 червня о 18:00 2023 року, Double room, готель Інтурист-Закарпаття

“наВІЙяне” – це лонгітюдне дослідження паранормального на теренах сучасної України. Художники в рамках проекту спілкувались з локальними спільнотами, збирали докази та презентували свої рефлексії явищ, що не піддаються науковим поясненням, але стало супроводжують життя українців і створюють фундамент міфотворчості.
Учасниці кураторської групи розкажуть та покажуть частини проекту реалізовані на Полтавщині 2017 та на Драгобраті 2018.

Резиденції та презентація Аліни Якубенко та Дани Брежнєвої стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Розмова з художницею Софією Голобуєвою

Кураторка Дана Брежнєва

Резиденція Вибачте Номерів Немає
22 червня о 18:00, 2023 року, Double room, готель Інтурист-Закарпаття

На резиденції Вибачте номерів немає, кураторка Дана Брежнєва продовжує свою практику пошуку та співпраці з молодими художниками, тому зразу зацікавилася знайомством з чарівною одеситкою Софією Голубеєвою. Художниця мусила покинути рідну домівку та переїхала до Берліну, де вчиться працює та виступає рупором української культури, звідки залучає кошти на допомогу Україні під час російського вторгнення.

Софія Голубєва – мультидисциплінарна українська художниця, яка є авторкою живопису, графіки, перформансів, інсталяцій та відео. Серед інших тем, художниця працює з ідеями цифровізації та впливу технологій на суспільство. Історія живопису та його сучасні функції також становлять предмет її зацікавлення.

Тісно пов’язана з родиною, Софія часто включає своїх близьких у процес створення проєктів. Вона зосереджується на темах свого рідного міста та дому, досліджуючи питання захисту, обмежень. Її цікавлять ідеї спільного та індивідуального, оскільки, вона є близнючкою.

Софія є співучасницею самоорганізованого простору в Берліні “UCC”, який, спочатку повномасштабного вторгнення, існував, як художня резиденція, галерея та місце зустрічі українців. За цей час, команда організувала багато виставок, концертів, майстер-класів, лекцій, аукціонів та фестивалів. 

Зараз, “UCC” є мостиком між українськими митцями та європейськими інституціями.

Резиденції Дани Брежнєвої та презентація Софії Голобуєвої стали можливими завдяки підтримці:

European Cultural Foundation

The beaux-arts Academy in Paris

художні дії в довкіллі:
ВПРАВИ З ЛЕНДАРТУ
Кураторка Наталія Лісова

УЧАСТЬ ВІЛЬНА

17 червня з 12:00 – 15:00 год.
Набережна біля Ботанічного саду, м.Ужгород
Бажаючих долучитися чекаємо 17 червня о 12:00 на набережній біля Ботанічного саду.

Резиденція Вибачте Номерів Немає та учасниця РВНН Наталія Лісова запрошують усіх бажаючих для реалізації власних творчих ідей в довкіллі з природних матеріалів та участі у колективному лендарт-проєкті, який проводиться щосуботи з 27 травня по 24 червня у живописних куточках міста Ужгород. Результати мистецького дослідження природного середовища будуть представлені у галереї Коридор наприкінці червня.

Резиденція та проект Наталії Лісової стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Ковач Павло (jr) про практику Відкритої Групи
Резиденція Вибачте Номерів Немає,
18.00, 13 червня, 2023, галерея Коридор, майстерня-музей Павла Бедзіра, м.Ужгород

Резиденція та подія Павла Ковача (jr) стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

художні дії в довкіллі:
ВПРАВИ З ЛЕНДАРТУ
Кураторка Наталія Лісова

УЧАСТЬ ВІЛЬНА

Резиденція Вибачте Номерів Немає та учасниця РВНН Наталія Лісова запрошують усіх бажаючих для реалізації власних творчих ідей в довкіллі з природних матеріалів та участі у колективному лендарт-проєкті.
Дата: 10 червня з 12:00 – 15:00 год.
Локація: Боздоський парк, м.Ужгород
Бажаючих долучитися чекаємо 10 червня о 11:00 у головного входу в готель Інтурист-Закарпаття, або Боздоському парку.

Резиденція та проект Наталії Лісової стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

художні дії в довкіллі:
ВПРАВИ З ЛЕНДАРТУ
Кураторка Наталія Лісова

УЧАСТЬ ВІЛЬНА

Резиденція Вибачте Номерів Немає та учасниця РВНН Наталія Лісова запрошують усіх бажаючих для реалізації власних творчих ідей в довкіллі з природних матеріалів та участі у колективному лендарт-проєкті.
Дата: 3 червня з 12:00 – 15:00 год.
Локація: навколо озера Цегельне, м.Ужгород
Бажаючих долучитися чекаємо 3 червня о 11:00 у головного входу в готель Інтурист-Закарпаття, або на березі озера Цегельне.

Резиденція та проект Наталії Лісової стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Магнітна Бандура
Саша Долгий
Sound art перформанс,
Резиденція Вибачте Номерів Немає,
Радіо Єден, прямий ефір (посилання на ефір скоро зявиться)
10.00, 26 травня, прямий ефір, м.Ужгород

Резиденція та проект Саші Долгий стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Еволюція, як метод пізнання
Саша Долгий
Виставка,
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 26 травня, 2023 року,
Double room 1114, готель Інтурист-Закарпаття

Резиденція та проект Саші Долгий стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

ФРОНТ
Анастасія Колібаба
Виставка,
Резиденція Вибачте Номерів Немає
19.00, 25 травня, 2023 року,
Room 1416, готель Інтурист-Закарпаття

«Фронт». Ілюстрація фронтового життя військових Збройних Сил України. Під час війни чітко відокремився підхід до конструкції сюжету. Пряма документальна форма без метафор, без лірики – мистецтво під час війни перетворилось на форму вдячності. Зображення – пошук розуміння.

Резиденція та виставка Анастасії Калібаба стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Сергій Дяченко, Юлія Манукян
Ужгород. Міський громадський простір: реконструкція розвитку
Резиденція Вибачте Номерів Немає
16.00, 25 травня, 2023 року,
Закарпатський обласний музей народної архітектури та побуту, медіатека, вул. Капітульна, 33а, м.Ужгород.

Резиденція та презентація Сергія Дяченко та Юлії Манукян стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Сергій Дяченко
Моє відношення до Лендарту
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 23 травня, 2023 року, Double room, готель Інтурист-Закарпаття

Резиденція та презентація Сергія Дяченко стали можливими завдяки підтримці: European Cultural Foundation The beaux-arts Academy in Paris

художні дії в довкіллі:
ВПРАВИ З ЛЕНДАРТУ
Кураторка Наталія Лісова

УЧАСТЬ ВІЛЬНА

Резиденція Вибачте Номерів Немає та учасниця РВНН Наталія Лісова запрошують усіх бажаючих для реалізації власних творчих ідей в довкіллі з природних матеріалів та участі у колективному лендарт-проєкті.
Дата: 27 травня з 12:00 – 15:00 год.
Локація: Кар’єр, м.Ужгород
Бажаючих долучитися чекаємо 27 травня о 11:00 у головного входу в готель Інтурист-Закарпаття, або на березі самого Карєру.

Резиденція та проект Наталії Лісової стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Резиденція Вибачте Номерів Немає рада представити учасників у квітні – травні, 2023:

Анастасія Колібаба
Наталія Лісова
Саша Долгий
Юлія Манукян
Сергій Дяченко

Резиденції учасників стали можливими завдяки підтримці:
The beaux-arts Academy in Paris
European Cultural Foundation

Наталія Лісова
ПРО ВЛАСНУ ХУДОЖНЮ ВЗАЄМОДІЮ З ПРОСТОРОМ
Виклад
Резиденції Вибачте Номерів Немає
18.00, 19 травня, 2023 року, Double room – номер 1114 (11 поверх), готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород

Резиденція та виклад Наталії Лісової стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Зображення у афіші – Наталія Лісова «Павутина», 2019. Резиденція «Дубки», Одеса. Сітлина(фрагмент) Анна Тарадіна.

Наталія Лісова
ВІЙНА МОВОЮ ЛЕНДАРТУ
Резиденції Вибачте Номерів Немає
18.30, 11 травня, 2023 року, Double room – номер 1114 (11 поверх), готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород

З початком повномасштабних воєнних дій на території України тисячі людей загинули, постраждали, втратили свої домівки, друзів та родичів. Більшість деокупованих та розмінованих територій ще й досі є небезпечними для вільного пересування. До таких місць належать і локації щорічних лендарт фестивалів. 2022 рік став переломним для культурного осередку країни, але сповнена синенергії мистецька спільнота віднаходить нові шляхи творчої реалізації.

Резиденція та виклад Наталії Лісової стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Зображення у афіші: ХОЛОДНА ВІЙНА, Маргарита Журунова / Богдан Локатир, в рамках резиденції від «Асортиментна кімната», 2022

Саша Долгий – Людина, увага і світ
Виклад,
Резиденція Вибачте Номерів Немає
16.00, 22 квітня, 2023 року,
Double room, готель Інтурист-Закарпаття

Резиденція та виклад Саші Долгий стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Анастасія Колібаба – «Я думаю це може бути про мою творчість»,
Презентація-бесіда,
Резиденція Вибачте Номерів Немає
18.00, 21 квітня, 2023 року,
Double room (1114), готель Інтурист-Закарпаття

Резиденція Анастасії Калібаба стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

РОЗКЛАД – РЕФОРМА –
Віктор Покиданець – сховкартон
Резиденції Вибачте Номерів Немає / Baltic Art Center / Milvus Artistic Research Center
Закарпатський Обласний Художній Музей ім.Й.Бокшая, пл.Жупанатська, 3, м.Ужгород
16.00, 20 квітня,
Куратори: Алекс Фішер – Петро Ряска

Персональна виставка «сховкартон» представляє дві нові серії творів Віктора Покиданця. Показ – включає праці з титулованих серій гофрокартону та рос.літ. Представлений доробок створений Віктором Покиданцем на резиденції Вибачте Номерів Немає.

“рос. літ” – Культурний книжковий вандалізм Віктора є його реакцією на прожите ним життя в країні котру можна окреслити, як замаскований айсберг радянсько-російського націоналізму. Айсберг котрий з 1991 року, часу розпаду радянського союзу розпочав повільно виступати з під холодної води-”братерства”. На думку автора російська мова котру використовувала росія була несправедливо інтегрована в колонізовану нею довгий час українську культуру під видом “рідної мови”. З 2014го та після 2022 рр росія перестала маскувати фасції своєї рос-національної культури. Завдяки котрій Віктор був змушений покинути рідну домівку і спасати своє життя та життя своєї родини. Пропонована Покиданцем суб’єктивна “книжкова інструкція“ до мовної реформи є представлена візуально у відповідь на розпочату росією війну проти України.

До участі у трьох творах у серії «рос літ» В.Покиданець для виконання запросив ужгородського художника Руслана Трембу

Картони Покиданця демонструють кілька особливостей його художньої практики. Праці в малярських серіях порушують авторитет академічного стилю, поширюючи цей стиль на гофрокартон — матеріал, який часто сприймається як одноразовий. Далі, в правдивому показі Покиданця, роботи спираються на ряд посилань, зокрема поп-культуру, агітпроп та супрематизм. Серії демонструють легкість, з якою «формальне» може стати «неформальним» і навпаки.

Під час тривання виставки порушуватимуться дискусії про роль сучасного мистецтва в суспільних реформах. Праці Покиданця свідчать про те, щоб займатися реформою, необхідно зважати на складність того, що було раніше, — на методи й мотиви, які колись були впливовими. Ця серія також показує, що «переробка» є ключем до ефективної реформи; що матеріали, які зазвичай викидають у смітник, замість цього можна використати іншим способом, навіть перетворити на поверхню для вираження.

Резиденція та виставка Віктора Покиданця є частиною проекту Kindling – Reform program, організованого Sorry No Rooms Available спільно з Baltic Art Center та Milvus Artistic Research Center. Проект підтриманий the Swedish Institute, European Cultural Foundation, and The beaux-arts Academy in Paris.

Наталія Лісова
ЛЕНДАРТ: МИСТЕЦТВО ЗА МЕЖАМИ ГАЛЕРЕЙ
Резиденції Вибачте Номерів Немає
18.00, 11 квітня, 2023 року, Double room – номер 1114 (11 поверх), готель Інтурист-Закарпаття, м.Ужгород

На викладі будуть розглянуті наступні теми:

виникнення, контекст та дефініції лендарту

специфіка вітчизняного «мистецтва довкілля»

осередки лендарту в Україні

Statement:
Як художниця-практик, знайшла себе у напрямку лендарту, сайт-специфік арту, перформансу, інсталяції та файнарту. Намагаюсь розкрити теми: Присутність художника у перформансі та межі перформансу, Психологія сприйняття глядача та Форма часу простору.

У творчості схиляюсь до методу спостереження, виявлення, взаємодії, доповнення та фіксації навколишнього середовища. Усі мої роботи певним чином відображають або вміщують частинку ландшафту.

Набутий практичний досвід втілюю в теорії мистецтва шляхом дослідження специфіки формування лендарту в Україні та працюю над дисертацією «Вернакулярна мова українського лендарту». Формую архів вітчизняного мистецтва довкілля.

Вважаю за необхідне вивчати та поширювати знання про творчу взаємодію українських лендартистів з метою піднесення кордоцентричної складової в сучасному мистецтві та поза ним, оскільки діалог людини з природою є її споконвічною та невід’ємною складовою життя, яка сьогодні у час глобальних перетворень потребує посиленної уваги.

Резиденція та виклад Наталії Лісової стали можливими завдяки підтримці:
European Cultural Foundation
The beaux-arts Academy in Paris

Зображення в афіші лендарт робота Олексія Малих. Без назви. 2014. Фестиваль «Весняний вітер». Піщаний берег озера Тягле, Київ. Світлина з архіву Ксенії Малих